Комусь могло здатися, що після звільнення Кліщіївки та Андріївки, настало якесь затишшя, і новин з того напрямку небагато. Але насправді ніякого затишшя немає, і там ведеться дуже важлива робота.

Про це розповів військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Він поділився, що наразі РОВ у південно-західному секторі, закріпившись ліворуч від залізниці, регулярно атакують позиції СОУ у спробі відбити Андріївку і Кліщіївку.

«Воно й зрозуміло, адже саме ці села, а також Курдюмівка, яку слід розглядати в агломерації Зелінопілля-Курдюмівка-Озарянівка, входили в, не те, щоб лінію оборони ворога в південно-західному секторі, але в опорну лінію так точно. Тепер же, у двох пунктах окупанти змушені піти за залізницю, в одній локації витіснення триває. Але, за залізницею їм довго не протриматися, не дивлячись на розтягнуті по полях позиції, окопи, траншеї, ВОПи. Насамперед тому, що панівні висоти в районі Кліщіївки всі перейшли під контроль СОУ», — наголошує експерт.

Та додає, що все ж, СОУ не поспішають штурмувати залізницю і починати похід на 0513.

«Це пов’язано з тим, що знекровлену 72-у ОМСБр командування РОВ відвели на відновлення боєздатності, а її функції виконує більш менш боєздатне збіговисько 4-ї ОМСБр 2АК. Так само, на Андріївку регулярно тисне 1428-й МСП територіальних військ, а в районі Кліщіївки зберігає боєздатність 83-я ОДШБр», — продовжує Коваленко.

Тож, очевидно, що ближньо-терміновою метою СОУ є вихід по лівий бік від залізниці і просування до 0513.

«Зупинити його окупантам буде складно, оскільки вести оборону в низині, в чистому полі ну, таке собі задоволення. Але СОУ в цьому питанні не надто поспішають. Чому? Та тому, що вони дарують ефемерну надію окупантам, що в них є шанс відбити Кліщіївку й Андріївку. Регулярні контратаки на ці села для РОВ завершуються м’ясорубкою і витрачанням ресурсу. А тому, те, що трапилося не так давно з 72-ю ОМСБр, спіткає в найближчій перспективі і всіх інших», — наголошує військово-політичний оглядач.

Коваленко підсумував, що не дивлячись на наявність угруповання СОУ, що кількісно перевершує СОУ, в районі Бахмута, РОВ не можуть тримати позиції, вести ефективну оборону і пропорційно розподіляти ресурс. І це все натякає на те, що знекровлення секторів відіграє дещо важливіше значення, ніж просто просування в полях, заради тільки просування.

До того ж, на Бахмутському напрямку Сили оборони України не залучили свої резерви, вони будуть застосовуватися в майбутньому.

Про це заявив керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Він зазначив, що взяття під контроль Силами оборони України сіл Андріївка та Кліщіївка відкриває перспективи для повного звільнення Бахмута.

“Річ у тім, що Андріївка, Кліщіївка — це південний фланг, за який тривали бої кілька місяців. Там були досить-таки серйозні лінії оборони російських військ, вдалося їх звідти вибити. Це відкриває перспективи й до звільнення Бахмута, й до нашого ривка на сході. Хоча ми розуміємо, пріоритетний напрямок зараз — південь. Це дає перспективи так само скувати певні російські підрозділи. Більше того, я майже впевнений, що це дає можливості та перспективи навіть у зимовий період вести там певні бойові дії з використанням малих тактичних груп з підтримкою артилерії, які будуть досягати результату. Плюс вони завдаватимуть серйозної шкоди противнику, тобто знищуватимуть досить багато живої сили і техніки”, — сказав експерт.

Мусієнко наголосив, що на Бахмутському напрямку наступ іде з використанням невеликої кількості резервів.

“Тобто ми не витрачаємо весь наш можливий потенціал та маємо результат. І якщо ми увійдемо і в зиму ось із такою тактикою в такій манері, у нас будуть звільнені території й будуть знищені позиції російських військ, це в цілому зіграє нам в плюс й при подальшому контрнаступі на півдні. Це, в принципі, перехопить ініціативу у російських військ, які там думають, можливо, на зиму десь, скажімо так, спробувати наступати на Куп’янському напрямку або Лиманському. Тому з цієї точки зору все досить-таки непогано складається для Збройних сил України”, — вважає керівник Центру військово-правових досліджень.