Телеграм-канал «Картковий офіс» повідомляє, що Петро Порошенко перебуває на Кіпрі, у готелі Парклейн.
«Петро Олексійович, пам’ятайте ми обіцяли, що тепер завжди будемо з вами подорожувати?
Намагаємося максимально тримати своє слово, але є прохання: А можете якось урізноманітнити місця відпочинку? А то ми ось приїхали в готель, заселилися, а це той же Парклейн в якому ми вже з вами і вашим другом Кононенко в цьому році відпочивал. Вам там медом намазано? Бачилися з вами, до речі сьогодні за сніданком, але вирішили не вітатися. Але завтра привітаємося обов’язково!», – написали у Телеграм-каналі.
Інші ж телеграм-канали писали про те, що Порошенко відпочиває на Пафосі, зупинився в готелі, але весь час проводить на яхті Злочевського разом зі своїми подільниками Кононенко та Грановським. Але все той же «Картковий Офіс» спростовує цю інформацію, надавши фото Петра Олексійовича.
«Робилося це для того, щоб в інтересах Порошенка збити зі сліду журналістів. Насправді Петро Олексійович відпочиває в уже полюбився йому кіпрському готелі Парклейн, на віллі в оточенні дружини і охорони. Порошенко вилетів на відпочинок приватним бортом ввечері 14.10, відразу після святкування з ветеранами. Довго плутав сліди, але це йому не допомогло», – наголошують у телеграм-каналі.
Втечу Гетьмана на Кіпр пов’язують з нещодавнім засіданням РНБО, після якого Данілов передав колишньому президенту «вітання».
Мабуть, варто тут сказати тоді і про постправду. Що це таке? За законами формальної логіки – якщо з правдою покінчено, то це вже не правда, а брехня. Пише Василь Расевич для «Захід. Нет».
Найгірше, коли ідеологам і творцям окремої правди для «бульбашки» вдається пов’язати образ політичного кумира з його непорочністю у всьому. Переконання в непорочності кумира не дозволяє адептам хоч трошки розслабитися, оговтатися і відсторонено глянути на нього і його діяльність.
Як наслідок, отримуємо ситуацію, коли олігархічні медіа брешуть, ручні канали Порошенка проповідують «свою правду», тобто також брехню. До всього, у Порошенка залишається ядро відданих і зациклених на його фігурі фанатиків, яких нічим не переконати. Щодо нього не діють жодні аргументи. Відданих прихильників Порошенка не вражають записи телефонних розмов Віктора Медведчука з російськими політиками, відповідальними за організацію і здійснення агресії проти України. До них не пробивається зміст «договорняків» Медведчука зі сепаратистами в ОРДЛО. Вони категорично відкидають те, що діяльність Медведчука не могла б бути настільки успішною без благословення й активної участі в ній тодішнього президента України.
Тобто їх не цікавить сам факт можливої співпраці президента держави з ворогом. Вони нічого про це не хочуть чути. Їх не цікавлять жахливі наслідки, до яких призвела ця співпраця. Хоча всі факти посилення російського впливу на Україну в умовах війни – очевидні. Це і передача стратегічної труби з постачання дизелю в Україну під контроль Медведчука. Вони не хочуть нічого знати про «посередництво» Медведчука між Путіним і Порошенком. Про певну узгодженість і координацію дій Порошенка з Путіним і те, чим це обернулося для українських військових і України загалом. Тепер до всього додалася інформація про розвал Медведчуком схеми закупівель вугілля в Південно-Африканській Республіці і прив’язування України до незаконної торгівлі з ОРДЛО. Сюди ж належить розгнуздана антиукраїнська пропаганда на трьох каналах Медведчука, які на повну скористалися законами постправди.
Зрештою, щоб відвернути підозри від особи президента Порошенка, його адепти виявилися готовими захищати навіть відвертих ворогів України – Медведчука і Януковича.
Саме тут, завдяки упередженим медіа, найбільше проявився ефект постправди.