Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав невдалою серію переговорів із США та НАТО щодо так званих гарантій безпеки.

Так, за словами Пєскова, з принципових питань консультацій РФ, США та НАТО у Женеві та Брюсселі “зафіксовані розбіжності, і це погано”.

“Переговори були ініційовані для того, щоб отримати конкретні відповіді на конкретно поставлені принципові питання. І з цих принципових питань зафіксовані розбіжності. Це погано, це можна тільки зарахувати до мінусу двох раундів, що відбулися”, – сказав він.

Політичний експерт дипломат Вадим Трюхан звертає увагу, що ключові переговори в серії зустрічей, ініційованих росіянами, пройшли 9-10 січня на рівні США-РФ. Причому переговори 10 січня тривали понад сім годин.

“Оскільки там ні до чого не домовилися, не доводилося й розраховувати на те, що буде якийсь прорив чи якісь точкові домовленості під час зустрічі у форматі Рада НАТО – Росія. Те, що сьогоднішня зустріч у Брюсселі тривала близько чотирьох годин, свідчить, що Альянс обрав тактику вимотування російської делегації. Думаю, що 30 представників країн-членів НАТО протягом всієї зустрічі повторювали ту саму позицію, одні й ті ж тези (політика “відкритих дверей” буде збережена, кожна країна має право самостійно вирішувати свою долю, РФ не може вказувати нікому, як їм жити) трохи різними словами. І ефект від таких заяв, певен, вимотував росіян”, – каже експерт.

Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуація Олексій Голобуцький наголошує:

“Як я й припускав — нічого особливо після двох раундів переговорів (США-РФ, НАТО-РФ) не змінилося. Штати та Альянс стоять на своєму, що абсолютно логічно. Росія ж фактично нічого не досягла. Та й не могла. На країни НАТО припадає понад половина економіки світу. А є ще безліч країн, які не є членами Альянсу, але підтримують його. І цій махині намагається протиставити себе Росія, на частку якої припадає близько 2% світової економіки. На що розрахунок? До чого ця пихата, псевдогеройська риторика заступника глави російського МЗС Олександра Грушко про те, що НАТО “має прийняти роль РФ як країни, яка гарантує мир на євроатлантичному просторі”, що НАТО має дати юридичні гарантії не розширення на Схід і скасувати “політику відкритих дверей”, якщо НАТО переходить до політики стримування РФ, вона, у свою чергу, перейде до контрстримування? Повне марення, як і те, що раніше говорили і вимагали Лавров, Путін та інші”.

Олексій Голобуцький наголошує, що якщо ядерна війна – це взаємознищення. Якщо будь-який військовий конфлікт – навіть без США, представники НАТО “зроблять” РФ легко. Тому що у країн Альянсу все крутіше, краще, сучасніше. Тож не дивно, що він не ведеться на банальний російський шантаж.

“Схоже, Путін прорахувався, гадаючи, що європейці раптом заметушаться від його ультиматуму – і здадуть назад. Або йому просто важливими є самі переговори, імітація величі Росії”, – розмірковує експерт.

Він вважає, що відверта демонстрація Росією своєї готовності до агресії є позитивною для світу. Особливо для тих європейців, які прагнуть торгувати з РФ і зняти з неї санкції. Таке собі щеплення від дурості.

“Зрозуміло, що ніхто Росії давати гарантії щодо не вступу до НАТО України, Грузії, Молдови – не буде. Тому що це суверенні держави. І не РФ визначати їхній геополітичний вибір. Особливо в сучасному, динамічно мінливому світі. Якщо РФ хоче вийти з процесу не через війну з Україною (що загрожує росіянам величезними втратами у всьому), їй треба погоджуватися на запропонований мінімум – не розміщення ракет певної дальності на території пострадянського простору (не членів НАТО). При цьому що пропонує сама Росія? Адже не напад на Україну – це не переговорна позиція. Не дивно, що Захід фактично по всім російським “хотілкам” дав відповідь. І що його позиція щодо РФ стає більш консолідованою. Там дійшли розуміння, що якщо спробують “здати” Україну, це призведе до розколу в самій Європі – і загрожуватиме непередбачуваними (і точно трагічними) наслідками для всього цивілізованого світу”, – констатує Олексій Голобуцький.