Сьогодні у ЄС розповіли, як діятимуть у разі загострення ситуації на кордонах України.
Так у випадку загострення ситуації на кордонах Україна може й надалі розраховувати на політичну, дипломатичну, економічну та фінансову допомогу з боку Європейського Союзу.
«У нас немає військового альянсу з Україною. Тож якщо постає питання, що ми будемо робити завтра в Україні, перед фактом того, що може трапитися на кордоні – ми будемо продовжувати діяти точно таким же чином, в рамках дій, які були запроваджені з часів, коли Росія захопила Крим та розпочала війну на Донбасі. Україна може бути впевнена в політичній, дипломатичній, економічній і фінансовій підтримці з боку Європейського Союзу», – про це у Брюсселі під час пресконференції за підсумками засідання Ради міністрів ЄС з питань оборони заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель.
Він зауважив, що ЄС дуже уважно стежить за розвитком ситуації в Україні. За його словами, ЄС має лише ту інформацію щодо поточної ситуації на східному кордоні України, яка була надана українською та американською сторонами.
Разом з цим Боррель нагадав, що двостороння Угода про асоціацію, яку уклали ЄС і Україна, охоплює широке коло питань, але не передбачає створення військового союзу.
«Ми маємо Угоду про асоціацію, Східне партнерство, які охоплюють широке коло питань. Ми маємо солідарність з Україною, і ми залучені до зусиль із захисту та підтримки територіальної цілісності України. Все буде продовжуватися саме таким чином», – зауважив високий представник ЄС.
В цьому контексті важливо згадати про те, що міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас вважає, що міграційна криза на кордоні Білорусі з ЄС може бути прикриттям для активних дій Росії проти України.
“Штучно викликана міграційна криза, яка переходить у гуманітарну, може бути лише прикриттям для активних дій проти України. Ми цим дуже стурбовані, тому що Росія продемонструвала свою здатність швидко переміщати досить великі потужності на великі відстані”, – сказав міністр.
“Можливо, швидкої передислокації потужностей буде недостатньо для більшого конфлікту з Україною, тому що Україна, зі свого боку, зараз набагато краще підготовлена, ніж це було сім років тому, але це, безумовно, може спричинити кризу в регіоні”, – додав він.
Анушаускас зазначив, що нинішня ситуація в Україні не дозволяє говорити про будь-які позитивні зрушення: Росія не відводить свої війська від кордону, вона не уклала домовленості, які б дозволили Україні почуватися у більшій безпеці.
“Немає жодних ознак руху до миру. Загрози залишилися”, – заявив литовський міністр.
Однак міністри закордонних справ Німеччини та Франції на зустрічі в Брюсселі 15 листопада запевнили главу МЗС Дмитра Кулебу, що Росія зіткнеться з “дуже важкими наслідками” у разі широкомасштабної війни проти України.
“Франція та Німеччина запевнили мене, що у разі, якщо Росія наважиться на широкомасштабну військову операцію проти України, це матиме для неї дуже важкі наслідки”, – сказав Кулеба спілкуючись з журналістами після зустрічі з главами МЗС Франції і Німеччини в Брюсселі.
За його словами, дипломати домовились, що з Росією “буде проведена комунікація”, щоб “демотивувати її від будь-яких агресивних дій”.
На зустрічі йшлося про те, що конкретно можуть зробити партнери України для стримування Росії від вчинення агресивних дій – в тому числі щодо конкретних наслідків для російської економіки, зазначив міністр. Утім, він не уточнив, про які конкретно заходи йшлося.
“Це все ми побачимо у реальному житті. Залиште простір для домовленостей”, – зауважив він.
Кулеба також сказав, що на зустрічі з колегами йому було важливо побачити, що Франція і Німеччина “дуже чітко розуміють, хто що робить, і що саме Росія зараз ескалує ситуацію у різних сферах”.
За його словами, вони готові координувати свої дії між собою, а також з іншими країнами, які не входять до Нормандського формату, щоб стримати агресивні дії Росії.
Міністри також домовились продовжити працювати над організацією зустрічі глав МЗС Нормандського формату.