Президент Володимир Зеленський повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (законопроект № 4651), який парламент ухвалив третього червня 2021 року.
Президент ініціював цей проект закону для відновлення покарання у вигляді позбавлення волі за недостовірне декларування.
Проте під час розгляду вказаного документа в сесійній залі Верховної Ради депутати внесли зміни в порядок декларування відомостей щодо рухомого й нерухомого майна, яке перебуває у володінні або користуванні членів сім’ї декларанта. Відповідно до поправок, такі об’єкти зазначаються у декларації, якщо члени сім’ї декларанта подали йому відповідну інформацію.
Таким чином декларанта можна притягнути до кримінальної відповідальності лише за недостовірне декларування об’єктів, про які йому надали відомості члени родини. Це дає законодавчу лазівку недобросовісним декларантам для того, щоб не зазначати у своїх деклараціях рухоме та нерухоме майно, яким володіють чи користуються їхні родичі, пояснюючи це тим, що члени їхньої сім’ї нібито не надали їм відповідної інформації про це майно.
Враховуючи це, Президент України повернув закон до парламенту.
«Кримінальна відповідальність за недостовірне декларування відомостей має бути достатньо суворою та передбачати можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі», – зазначив Володимир Зеленський.
Запровадження системи електронного декларування було вимогою Європейського Союзу для встановлення безвізового режиму з Україною.
Венеціанська комісія у своєму висновку від 5 травня 2021 року повністю підтримала ініційовані Президентом зміни щодо встановлення покарання за правопорушення, пов’язані з декларуванням, та не висловила жодних зауважень.
Нагадаємо, раніше ветувати законопроєкт президента закликало Національне агентство із запобігання корупції. У Центрі протидії корупції теж розкритикували документ, заявивши, що він «фактично знищує систему декларування».
У жовтні 2020 року Конституційний суд скасував ст. 366−1 КК України про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних до декларації, чим поставив під загрозу безвізовий режим з ЄС, міжнародну фінансову допомогу і євроінтеграційний напрям України.
У НАЗК заявили, що судді ухвалили рішення у власних інтересах. За даними антикорупційного відомства, двоє членів КСУ внесли до своїх декларацій недостовірні дані і таким чином, ймовірно, намагались уникнути відповідальності.
Після скандального рішення КСУ закрили низку резонансних справ, зокрема проти мера Одеси Геннадія Труханова, генпрокурорки Ірини Венедіктової, очільника МВС Арсена Авакова, колишнього директора Укроборонпрому Павла Букіна, а також судді Конституційного суду Володимира Мойсика.
Зазначимо, Верховна Рада повинна якнайшвидше ухвалити в другому читанні та в цілому законопроект «Про засади державної антикорупційної політики на 2020—2024 роки», прийнятий за основу в листопаді минулого року.
На цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Zero Corruption Conference 2021 у Києві.
«На жаль, на тридцятому році незалежності нашої країни нам все ще доводиться говорити про боротьбу з корупцією, судову реформу, якісне оновлення та доброчесність чиновників, суддів, прокурорів. На жаль, у суспільстві поки що остаточно не сформовано стійкого несприйняття корупції на всіх рівнях влади, життя та нульової толерантності до неї», — зауважив В. Зеленський.
Президент підкреслив, що упродовж останніх двох років влада робить усе можливе, щоб змінити ситуацію. Він нагадав, що в Україні вже створено та забезпечено роботу системи антикорупційних органів, включно з НАЗК, НАБУ, САП, ДБР, Вищим антикорупційним судом, Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Також глава держави нагадав, що парламент нового скликання зняв депутатську недоторканність, відновив кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, ухвалив законодавство про винагороду для викривачів корупції та закріпив можливість цивільної конфіскації незаконного майна та активів. Крім того, розпочато повноцінну реформу Служби безпеки України.
В. Зеленський зауважив, що після рішення Конституційного Суду України щодо визнання неконституційними частини положень антикорупційного законодавства було негайно забезпечено діяльність антикорупційних органів та відновлено роботу системи електронного декларування.
«На мій погляд, парламенту варто звернути увагу, що останні чотири роки в Україні відсутній програмний документ — Антикорупційна стратегія. Гадаю, народним депутатам необхідно якнайшвидше ухвалити внесений урядом проект «Про засади державної антикорупційної політики на 2020—2024 роки» й затвердити таку стратегію», — сказав Президент.