Російська армія планувала обійти Миколаїв і через Вознесенськ прорвати оборону Одеської області. Про це в інтерв’ю “РБК Україна” розповів генерал-майор Дмитро Марченко.

Такий прорив у росіян був. Натомість зараз окупаційним військам буде дуже складно. 

“Вони понесуть великі втрати і в особовому складу, і в техніці. Вони вже морально дуже пошарпані і хочуть тікати. З їхніх переговорів ми чуємо, що вони вже замість пральних машин і мікрохвильовок почали шукати надувні матраци і гумові човни. Вони вже збираються тікати за Дніпро”, – додав Марченко.

В початкових планах окупантів було прорватися до Одеси. Але, скажімо так, свій шанс це зробити вони прогавили ще в березні. Тому зараз їм буде дуже складно, вони понесуть великі втрати і особового складу, і техніки. Вони вже морально дуже пошарпані і хочуть тікати. З їхніх переговорів ми чуємо, що вони вже замість пралок і мікрохвильових печей почали шукати надувні матраци і резинові лодки. Вони вже збираються тікати за Дніпро.

До слова, з його слів, агресори хочуть захопити Кривий Ріг, щоби створити собі плацдарм для наступу на Вознесенськ та Южноукраїнськ. Тоді вони зможуть спробувати взяти Миколаїв у кільце.

Вони вже намагалися взяти Миколаїв, їм це не вдалося, тому вони зараз хочуть обійти його, взяти в кільце і потім це кільце зменшувати. В принципі так, як вони це робили з Маріуполем. Але я думаю, що всі ці їхні плани почнуть руйнуватися, як тільки-но вони почнуть якісь наступальні дії.

Деякий час окупанти пробували відновити Антонівський автомобільний міст, проводили там ремонтні роботи. Але позавчора був знову нанесений удар, тому нічого в них не вийшло. Вони зробили поромну переправу для того, щоби відводити очі від ремонту Антонівського моста і потрохи ганяли цю мобільну поромну переправу. Вони зазвичай ставлять туди і військову техніку, і цивільне населення, щоби ми не наносили ураження. Але, щоби ви розуміли, переправа одної машини займає орієнтовно три години.

Відповідаючи на запитання, що з мостом на дамбі через Каховське водосховище, Марченко зазначив, що по цьому мосту вже були нанесені удари. Але дуже складно його вражати, тому що там є деякі критичні об’єкти. Якщо ми в них поцілимо, то можемо зачепити затвори дамби. Тому це дуже специфічна робота. Але я думаю, що скоро цей міст буде пошкоджений настільки, щоби вони не могли перекидати ним свої резерви. Як тільки будуть відрізані резерви – Welcome to Ukraine: будемо їх бити і виганяти.

А от коментуючи, чи можуть вони паралельно почати рух у Запорізькій області і тиснути по лінії Василівка – Гуляйполе, генерал-майор  розповів, що там дуже складна місцевість, тому розвивати якісь наступальні дії на запорізькому напрямку їм не дуже вигідно. Тому вони і будуть наступати саме на миколаївському та криворізькому напрямках.

За словами Марченка, орієнтовно приблизно 25 батальйонних тактичних груп окупантів зараз є у Херсонській та Запорізькій областях.

Але скажу вам чесно – ніхто точно не бачив, скільки їх там насправді. Як би там не було, ніхто їх тут не боїться, ніхто не буде від них тікати. Ми готові їх зустрічати і давати бій,-заспокоїв він.

До того ж, путінські фсбшники між собою обговорюють те, що по Херсону в них не вдається той сценарій, який вони застосовували в Криму. Вони вже це визнають як факт. І вони вже готуються до якихось інших заходів, тому що саме цей сценарій у них не виходить. Херсонці дуже проукраїнськи налаштовані і чинять опір. Вони не дають шансів реалізувати в них цей сценарій з “референдумом” і “русскім міром”. Тому я думаю, що в Херсоні в них це точно не вийде.

Піднімаючи тему контрнаступ на Херсонщині, Марченко не береться озвучувати ні терміни, ні дати. Але хочу передати херсонцям – хай трошки потерплять, це буде не так довго, як усі очікують. Це буде швидко. Хай ще трошки протримаються. Ми про них не забуваємо, ніхто не відмовляється від свого народу, ми прийдемо їм на допомогу, але хай трошки зачекають. Найближчим часом вони все побачать і почують.

Марченко підсумував, що, якщо в нас буде та кількість озброєння, яка нам була обіцяна, яка нам необхідна, то, думаю, навесні наступного року ми будемо святкувати перемогу.