Дивно, але оскільки ці питання звучать регулярно, наголошу: мене запитують, чого чекати від росії з урахуванням того, що біля наших кордонів сконцентровано приблизно 800 одиниць авіаційної техніки. Пише військовий аналітик Олександр Коваленко.
Скажу так. Нічого. російська авіація на сьогоднішній день – це боягузливе дно. Дно, що складається з пілотів, які мають досвід, але абстрагуються від польотів у повітряний простір України, та пілотів, які летять у повітряний простір України, тому що потрібно терміново виплачувати іпотеку, кредит і тому, що воно – випускник льотного училища, яке уявило себе бітміном.
російська авіація не має ракетного авіаційного озброєння в достатній кількості, щоб здійснювати обстріл території України без шкоди екіпажам. Що є? Є бомби. Д-у-у-уже багато бомб. Але для завдання ударів бомбами потрібно входити до повітряного простору України.
Будь-яке входження до повітряного простору України російської авіації для неї закінчується приниженням. За допомогою ешелонованого ППО чи розрахунку ПЗРК – не важливо. Головне, що вони не знають, звідки і від кого саме прилетить.
Вони не знають, чи їм зараз тримати максималку по висоті, чи переходити в LOWPASS. Вони на нервах, втрачаючи по кілограму ваги за пів години.
На сьогоднішній день російські так звані військово-космічні сили – це безсиле і нікчемне дно. Нівельоване та анульоване Україною. Як у питаннях військово-промислового комлексу, так і в питаннях асів. Усього за пів року. От і все.
Не бійтеся цих 800 одиниць авіації біля наших кордонів. Вони були 24 лютого. Вони є й досі. Але відчуйте різницю. Відчуваєте? От і все. Біля наших кордонів – не 800 одиниць авіаційної техніки “другої” армії у світі. Біля наших кордонів – 800 одиниць брухту опущенців. Тих 300 тисяч, а може й мільйона опущенців, яких навіть з пакетами замість зброї почали відправляти в Україну.
Відповідь на питання, чи провалиться план путіна поповнити свою загарбницьку армію, є достатньо складною. Адже вже наступного дня після оголошення мобілізації біля військкоматів можна було побачити сотні чоловіків, які без радості, але й без опору сідали в автобуси та відправлялися на смерть заради фюрера. Втім, були й випадки, коли потенційний “вантаж 200” чомусь відмовлявся відправлятися на війну. Наприклад, у Дагестані дійшло навіть до перекриття федеральної траси.
Як пише 24 канал, росія – велика поліцейська держава. Тому невдоволення рабського населення ніяким чином не заважатиме режиму зібрати чималу кількість людей. Інше питання – мотивація та забезпечення такого війська.
Як показала практика зі зборами третього армійського корпусу, добровольців для ведення війни кремлю критично не вистачає. Тож зі збільшенням мобілізаційних заходів неодмінно зросте кількість відмовників та “уклоністів”. Якщо раніше путін банально підкуповував жителів глибинки, то зараз повістки отримують зокрема й цілком задоволені життям росіяни. Яким ніяк не подобається ідея бути конвертованим у білу “Ладу”.
Чи змінить мобілізація хід війни в Україні?
Російська армія за майже 7 місяців бойових дій втратила майже весь свій кістяк. Найтренованіші підрозділи були ліквідовані у лобових атаках та під час спроб захопити Київ, Харків, Суми та інші обласні центри. Крім того, Сили оборони України знищили значну кількість техніки ворога, що значно вплинуло на здатність росії ефективно вести наступ. Суттєві проблеми загарбники відчувають зі снарядами для артилерії. Тому російська армія найближчими роками так чи інакше не буде настільки потужною, як це було до 24 лютого, скільки б людей путін не зібрав під час мобілізації.