Схоже новий прокурор Львівської області таки бере бика за роги. Пройшло півмісяця з моменту, коли Генпрокурор Юрій Луценко офіційно представив Юрія Квятківського, а ми вже маємо гучне подання до суду.
Прокуратурою Львівської області скеровано до Франківського районного суду Львова обвинувальний акт стосовно колишнього позаштатного радника міського голови Львова з питань транспорту, а у подальшому директора ЛКП «Львівелектротранс» Андрія Федоренка та ще сімох його спільників, підозрюваних у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах.
Правоохоронці стверджують, що підозрюваний, який окрім іншого є кумом міського голови Львова Андрія Садового, у 2007 році з метою заволодіння бюджетними коштами, вступив у злочинну змову з іншими особами (нині підозрюваними), організувавши схему поставки до Львова вживаних трамваїв неналежної якості за значно завищеними цінами. Внаслідок такої оборудки територіальній громаді Львова завдано матеріальної шкоди на суму 2 млн 249 грн., що на час вчинення злочину (2007-2008) становило понад 323 тис Євро.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалося слідчим відділом прокуратури Львівської області.
За вказані злочини, останнім загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Злочин був вчинений ще у 2007-2008-му роках. У 2009-му, коли журналісти почали власне розслідування однієї з гучних афер підлеглих міського голови Львова Андрія Садового, сам мер категорично заявляв:
«Пан Федоренко – порядна, чесна людина. І це може підтвердити кожен, хто з ним спілкувався і працював. Він, як моральна людина, відстоїть свою правоту. Він зробив велику послугу для Львова. Тому що новий трамвай коштує за кордоном 2 млн євро. І ця ціна є мізерною, на порядок нижчою, ніж сьогодні можна закупити».
Пропонуємо пригадати, як робилася, зі слів Андрія Садового, «велика послуга для Львова».
Упродовж 2007 — 2008 років із бюджету розвитку м. Львова ЛКП «Львівелектротранс» отримало 10 млн 550 тис. грн на закупівлю рухомого складу — трамваїв. У 2007 році тендерний комітет ЛКП «Львівелектротранс» оголосив про закупівлю на відкритих торгах трамвайних вагонів вузькоколійних вживаних КТ4 Д. Представником ТзОВ «Сармат» для участі в тендерних процедурах був директор Федоренко А., який уже тоді почав надавати знамениту «велику послугу». Переможцем торгів визнали ТзОВ «Сармат», яке запропонувало найнижчу ціну. В результаті проведених торгів між ЛКП «Львівелектротранс» і ТзОВ «Сармат» уклали договір поставки вагонів із Німеччини.
Тепер, будьмо уважні: 21 грудня 2007 року того самого пана Федоренка А. наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради призначили директором ЛКП «Львівелектротранс». А вже 25 грудня 2007 року між ЛКП «Львівелектротранс» в особі Федоренка А. і ТзОВ «Сармат» було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої термін поставки було змінено. Що цікаво, Андрій Федоренко був у «Сарматі» основним засновником з часткою 92% статутного фонду!!! Домовлятися про перші 11 трамваїв у Німеччину у червні 2007 року департамент житлового господарства та інфраструктури на чолі з пані Марією Желіско відряджав заступника начальника ЛКП «Львівелектротранс» Богдана Зайця. Пан Заєць не мав жодного стосунку до фінансових питань і займався виключно технічними.
Маючи хорошу пам’ять, заступник начальника «Львівелектротрансу» пригадує, що ціна одного вагона становила 45 000 євро. «Подарувати всі трамваї німецька сторона не могла, — запевняє пан Заєць. — Адже попередньо вкладала у ремонт кожного вагона солідну суму. І все ж німецькі партнери вирішили тоді подарувати нам один вагон. Тому середня вартість одного трамвая становила 40 000 євро». Отож, за 11 вагонів слід було заплатити 400 тис. євро. У 2007 році як передоплату ЛКП «Львівелектротранс» на банківський рахунок ТзОВ «Сармат» здійснило оплату за трамвайні вагони саме на суму 4 992 999 грн. Упродовж 2007 та січня — лютого 2008 року саме ТзОВ «Сармат» імпортувало на територію України та реалізувало ЛКП «Львівелектротранс» 11 вживаних вагонів трамваїв іноземного виробництва.
Підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій були контракти, укладені ТзОВ «Сармат» в особі директора Федоренка А. З німецькими компаніями Еrfurtег (м.Ерфурт, Німеччина) та Gегаег (м.Гера, Німеччина). У квітні 2008-го ЛКП «Львівелектротранс» під керівництвом морального Федоренка знову оголосило відкриті торги на закупівлю чергових 11 вагонів типу «секонд-хенд». 8 липня 2008 року ЛКП «Львівелектротранс» і луцьке ТзОВ «Автоконцепт» укладають договір поставки трамвайних вагонів на суму 4 млн 840 тис. грн, і їх ніскільки не турбує те, що на момент укладення цього договору будь-яких інших угод на предмет імпортування чи поставки трамвайних вагонів, однією зі сторін яких було би ТзОВ «Автоконцепт», на час участі в тендері й оголошенні переможця не існувало в природі!
Голова комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку Львівської міської ради Василь Попович був прикро вражений, коли на їх засідання прийшли слідчі міліції, повідомили про зловживання та почали проводити допити на предмет того, скільки і на що виділяли коштів. «Нас повідомили, що трамваї закуповують за ціною 40 000 євро за штуку, — інформує депутат Василь Попович. — На першу партію виділили 5 млн 300 грн із міського бюджету. На другу — 2 млн 500 грн із міського і ще стільки ж субвенцій — із державного. В результаті виявилося, що другу партію з 11-ти трамваїв чомусь закупили вже за ціною 13 000 євро за вагон.
Ми знаємо, що директор «Львівелектротранс» пан Федоренко перш, ніж стати директором підприємства, був радником міського голови. Тобто це особа, яку привів міський голова пан Андрій Садовий і який рекомендував його на посаду керівника згаданої установи. Йому доведеться відповідати перед законом»! А депутат міськради Теодор Дяків був у своїх твердженнях ще більш категоричний: «Андрій Іванович Садовий за своєю посадою, за своїми обов’язками також НЕ МІГ НЕ ЗНАТИ, як проводять закупівлю — про умови купівлі-продажу, про кошти, які на це виділяють, про підготовку рішень міської ради, які власноруч підписував».
Уже 30 липня 2008 року ЛКП «Львівелектротранс» перерахувало 4 млн 840 тис. бюджетних гривень як передоплату «Автоконцепту» на закупівлю 11 трамвайних вагонів. У 2008 знову ж таки «Сармат» виступило імпортером 11 б/в вагонів на митну територію України. Шестеро працівників «Сармату» (Лебедь Р. Б., Лебедь Н.С., Коник Н.І., Козак Р.І., Білик О.П., Максимчук П.І) швиденько зареєструвались як «приватні підприємці», і кожному з них «Сармат» продав по одному старенькому вагончику! В свою чергу, кожний із новоутворених приватних підприємців накрутив на кожному вагоні по 180 тис. грн (!!!) і продав ці вагони… ЛКП «Львівелектротранс», де директором усе ще працював пан Федоренко, який має в «Сарматі» 92%! Таким чином, із врахуванням витрат імпортера вартість незаконно отриманих бюджетних коштів становила близько 2 млн грн…
Теодор Дяків, екс-депутат Львівської міської ради:
Безумовно, ця афера без участі мера міста Садового не могла бути здійснена. Тому що потрібні були гарантії, що після трьохразового переоформлення і зростання ціни в три рази цих трамваїв люди, які купують трамваї (наприклад, підприємці в Луцьку, де взагалі нема трамвайних колій), отримають свої гроші. Гроші платив Андрій Федоренко. Спочатку від 13 тисяч євро за кожен трамвай перед першим продавцем – німецьким; потім – переоформлення на фірму «Сармат»; потім з фірми «Сармат» на підприємців в Луцьку, які були працівниками фірми «Сармат»і зі штучно оформленими документами для цієї операції; потім ще на одну фірму; і аж вже потім на «Львівелектротранс».
Для того, що проводити такі операції, потрібні були гарантії, що в кінцевому результаті з міського бюджету Львова кошти будуть заплачені. Такі гарантії міг надати тільки міський голова Андрій Садовий. Інакше б цю операцію не почали. На свій страх і ризик ніхто б не вкладав кошти. Тим більше, що трамваї прямо з Німеччини попали в трамвайне депо «Львівелектротрансу».
Автор: Марко КРОПИВА, за матеріалами газети «Ратуша»