Верховна рада зупинилася в кроці від повернення відповідальності за незаконне збагачення чиновників і депутатів. Цю норму на початку року скасував Конституційний суд, викликавши тим самим невдоволення в західних партнерів і кредиторів.
Виправляти ситуацію, щоби реабілітуватися в очах міжнародних донорів, взялася нова влада.
Законопроект Володимира Зеленського разом із кримінальною відповідальністю за незаконні активи (на суму понад 14,4 млн гривень) передбачає їхню конфіскацію, якщо вартість майна на мільйон гривень і більше перевищує доходи держслужбовців.
Минулого тижня парламент 316 голосами “за” підтримав у першому читанні законопроект (№1031), який не просто відновлює кримінальну відповідальність за необґрунтовані активи депутатів і чиновників, але й передбачає їхню конфіскацію в межах цивільного процесу.
Голосування за законопроект у другому читанні, згідно з календарним планом на цей тиждень, повинно було відбутися сьогодні, 20 вересня. Але в четвер профільний антикорупційний комітет Ради не встиг обговорити близько трьох сотень поправок, поданих до початкової редакції документа.
Тепер, якщо сьогодні комітет не збереться для розгляду проекту, його внесуть у зал для затвердження в цілому не раніше ніж через два тижні.
Проектом пропонується стягувати у цивільному порядку активи, незаконно отримані чиновником протягом чотирьох років до початку дії закону, якщо на момент набрання чинності закону ці активи перебували у власності чиновника або третіх осіб, що придбали їх за його вказівкою або за його гроші.
Європейський суд з прав людини стверджує, що така практика може мати місце і не суперечить Європейській конвенції з прав людини, – заявила голова антикорупційного комітету Анастасія Красносільська.
“У цьому законопроекті немає зворотної дії. Застосування цивільної конфіскації законопроектом передбачено виключно для майна, яким чиновник володіє на момент набрання чинності закону. Або ж якщо це майно на момент набрання чинності закону записано на третіх осіб, але фактичним бенефіціаром є той чи інший чиновник”, – зазначила в коментарі Красносільська.
При цьому активи, які до набрання чинності закону були продані незалежному покупцеві, не будуть підпадати під конфіскацію, уточнила вона.
Норма про чотири роки дає можливість реанімувати понад 60 проваджень, які вело НАБУ по незаконному збагаченню з 2015 року, пояснила заступник голови антикорупційного комітету Галина Янченко (“Слуга народу”).
“Це не буде стосуватися тих, хто стане держслужбовцем після початку дії закону. Цивільна конфіскація незаконних активів буде стосуватися тільки тих, хто протягом чотирьох років до набрання чинності закону працював держслужбовцем”, – розповіла вона.