З моменту отримання офіційних результатів президентських виборів, що спровокували масові протести в Білорусі, важко позбутися відчуття, що всю відповідальність несе тепер персонально тільки Лукашенко.

Люди, яких раніше намагалися представити суспільству як “сильних переговорників” з незадоволеними громадянами, кудись зникли.

UDF виділив серед них три персони, «зникнення» яких виглядає найбільш дивно.

Наталя Кочанова

Рік тому Лукашенко нахвалював свою соратницю і ставив її в приклад іншим чиновникам.

«Не такий вже поганий у нас народ. Треба з ними працювати. Ось Наталя Іванівна може зі свого досвіду вам про це розповісти. Вона не хизується своєю великою посадою. Їде до циган, робітників, селян, мисливців і з ними розмовляє.

І ось країна стоїть на вухах, а Наталя Кочанова чомусь виходити до протестуючих для організації діалогу не поспішає. Куди ж поділася чиновниця?

11 серпня Кочанова підписала заяву парламенту, в якій говорилося, що шлях насильства не прийнятний для білоруського народу. На той момент насильниками ще намагалися виставити мирних демонстрантів.

2 вересня Кочанова провела нараду з активом Молодіжного парламенту. ДержЗМІ передали її загальні висловлювання, а ось голова Молодіжного парламенту Єгор Макаревич був конкретнішим.

З тих пір про неї ось уже 2 тижні нічого не чути.

Ігор Марзалюк

У 2017 році депутат Ігор Марзалюк вразив своїм виходом на несанкціонований «Марш нетуніядців» в Могильові, де спробував перетягнути протестуючих на свою сторону. Це у нього явно не вийшло, а потім репутацію депутата зіпсували наступні негативні висловлювання на адресу учасників мітингу, які були на межі образи.

І все ж: Марзалюк мав імідж людини, яка не боїться сперечатися і доводити свою точку зору. Але коли в країні почалися історичні події, депутат раптово зник.

11 серпня він заявив, що бажаючі посіяти серед білорусів ненависть повинні отримати жорстку відповідь. Після цього вдалося відшукати лише один виступ Марзалюка: 1 вересня в Могильовському університеті він, немов не помічаючи всього, що відбувається в країні, зробив спільну заяву: головна ідея університетів – налагодити діалог викладача і студента.

За великим рахунком за останній місяць про депутата згадали один раз: коли помітили його бродячим по Мінську в дивному стані. На це він заявив, що не був п’яний – просто переніс інсульт на ногах. А проблеми зі здоров’ям, мовляв, проявилися після погроз в Телеграмі.

Геннадій Давидько

Депутат і керівник «Білої Русі» теж чомусь на другорядних ролях. Хоча раніше любив посперечатися в телеефірах і з журналістами незалежних ЗМІ.

14 серпня Геннадій Давидько заявив в парламенті: «У нас дуже багато інформації, у кожного своя точка зору. Але ми, я так думаю, об’єднані в даний момент на цій зустрічі однією ідеєю – щоб у нас був мир ».

16 серпня Давидько прийшов на мітинг на підтримку Лукашенка на майдан Незалежності. Не скажемо, що його виступ вийшов яскравим.

Але депутата останнім часом зовсім майже не видно, хоча він і займає такий важливий в нинішній ситуації пост голови Постійної комісії з прав людини, національних відносин і ЗМІ.

У свою чергу, Олександр Лукашенко на жіночому форумі “За Білорусь” в Мінську заявив, що країна “змушена закрити державний кордон із заходу”.

Захід пройшов в четвер увечері на “Мінськ-Арені” і зібрав понад 10 тисяч осіб з усіх куточків країни.

“Ми змушені відвести війська з вулиць, пів-армії поставити під рушницю і закрити державний кордон із заходу, перш за все з Литвою і Польщею. Ми змушені посилити державний кордон, на превеликий жаль, з нашою братською Україною”, – сказав Лукашенко на жіночому форумі.

І тепер ніхто не знає, що означають ці слова. Заборона на в’їзд? Заборона на виїзд? Образний вислів про посилення охорони кордону?

На даний момент пункти пропуску працюють в звичайному режимі.