Колишній лідер організації «Правий сектор» Дмитро Ярош написав емоційний пост, у якому звернувся до народу України на фоні рішення про кандидатство до ЄС. Передаємо в оригіналі:
Я знаю, що ми, українці, переможемо… Не маю у тому жодного сумніву. Пише Дмитро Ярош – радник головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Але, я б так не тішився кандидатством України в ЄС…
Це мертва структура, яка «зливала» українців під час широкомасштабного наступу ерефії. Пам’ятаєте?
Для нас, українців, перспективою є створення Балто-Чорноморського Союзу за участі Польщі, країн Балтії, за підтримки Великобританії та США…
Франція та Німеччина – партнери, але не союзники, вони почали передачу озброєнь та боєприпасів Україні, але варіант, що нас «підставлять» ці країни у геополітичній грі, вельми високий…
Вибираймо правильно союзників і партнерів! Не вірьмо «болотяним вогням» імпотентного європейського союзу…
Наші Союзники – це Польща, Литва, Латвія, Естонія, Словаччина, Чехія, інші країни яким безпосередньо загрожує Кремлівська сатанинська імперія…
Наша віра – це Бог, український народ, Збройні Сили України, наші справжні союзники!
Перемога буде за нами!
А що ви думаєте з цього приводу? Пишіть свої думки у коментарях, а ми продовжуємо.
Раніше стало відомо, що лідери Німеччини, Франції та Італії спочатку планували під час візиту до Києва вмовляти президента України Володимира Зеленського піти на компроміс із Росією. Про це в інтерв’ю Дмитрові Гордону розповів радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович.
“Останнім прикладом успішності є візит “Великої трійки” плюс президент Румунії. Бо – чого гріха таїти? Вони їхали вмовляти, а в підсумку вийшли із чим? Із підтримкою України. І сказали, що “наше завдання – зробити так, щоб…”, “звісно, усе це закінчиться мирними переговорами” – це правильні слова, їх завжди вимовляють.
Але “Україна має диктувати умови” – почути це від [канцлера Німеччини Олафа] Шольца та [президента Франції Еммануеля] Макрона, повірте, це був великий дипломатичний успіх. Я навіть сказав би, що це стратегічна перемога, дипломатична, за масштабом порівнянна з відходом російських військ від Києва, Чернігова та Сум”, – наголосив Арестович.
За його словами, мало хто усвідомлює, наскільки серйозним був цей дипломатичний успіх.
“Тому що звикли мислити категоріями військових перемог, але насправді це найбільша перемога, яка прямо визначить подальший перебіг цієї війни і її результат зокрема. Найбільша перемога”, – резюмував Арестович.
Справді, переломним моментом для отримання статусу кандидата в члени ЄС для України став візит до Києва президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца, прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі та президента Румунії Клауса Йоганніса, повідомив голова МЗС Дмитро Кулеба в ефірі телемарафону.
Він зазначив, що список країн-скептиків надання Україні статусу кандидата в члени ЄС був добре відомий давно. Зокрема, в ньому були Нідерланди, Данія, Швеція, Португалія – всі вони мали певні бачення. Німеччина також була в цьому таборі.
“Переломним моментом став візит чотирьох лідерів до Києва минулого четверга і їхня розмова з президентом України Володимиром Зеленським. Можу відкрити лаштунки, в п’ятницю на наступний день була оприлюднена позиція Європейської комісії, але в четвер, на момент візиту лідерів, ще остаточної версії цього документа не було. Це був дуже крихкий процес, але все вдалося”, – сказав очільник МЗС.
Кулеба підкреслив, що важливу роль у цій події зіграв Макрон, адже саме під час головування Франції було прийнято це рішення.
“У ЄС зараз розгорнеться процес реформи ЄС. І ми, як міністерство закордонних справ, докладатимемо всіх зусиль для того, щоб інтереси України, як майбутнього члена ЄС, були максимально враховані в тих змінах і реформах, які впроваджуватимуться всередині ЄС найближчими роками, тобто для реформування процедур, механізмів його функціонування”, – сказав Кулеба в ефірі національного телемарафону в четвер.
Міністр зазначив, що головним викликом для ЄС буде перехід від ухвалення деяких рішень консенсусом до ухвалення рішень більшістю.
“Є питання функціонування самої бюрократичної машини ЄС, є багато скарг на те, що вона надто важка та не гнучка”, – розповів Кулеба.