ЗСУ мають перспективи перейти від тактичних дій як у районі Бахмута, Роботино, Токмака до стратегічних наступальних операцій та створення умов для ударів з флангів. Таку заяву сьогодні, 25 вересня, в ефірі одного з телеканалів зробив генерал, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.

Він наголосив, що півоточення Бахмута це одна з передумов, а перерізання трьох логістичних ланцюжків призведе до того, що ЗСУ отримають можливість не тільки повного оточення міста, а й займуть панівні висоти.

“Російські окупанти змушені будуть тікати, вони вже давно звідти пішли б, якби не прямі вказівки Путіна. Путін пишався, що місто захопили, він кричав, що в нас не вдалося контрнаступу. Звільняючи Бахмут, ми покажемо, що Путін повністю програв, це вже початок падіння путінського режиму”, — сказав Маломуж.

Наразі ЗСУ також перекривають інші напрямки, рухаючись далі до моря, додав гість ефіру.

“Ми створюємо передумови ударів з флангів по всьому сектору запорізького угруповання і плануємо операцію ще з іншого боку — з Херсонського напряму”, — розповів Маломуж.

До повномасштабної війни Бахмут був одним із найрозвиненіших промислових міст Донбасу, там проживало близько 70 тис. осіб. Його називали «східним українським Львовом» за збережену старовинну архітектуру центру міста, що у цих місцях — рідкість. Але того Бахмуту більше немає, лишились тільки обгорілі руїни.

Соцмережами останнім часом шириться щемливий пост Оксани Давигори, у якому йдеться про те, що до війни у Бахмуті було 17 шкіл (11600 учнів); 29 дитячих садочків (3500 дітей); три ПТУ (2000 учнів), два технікуми (6000 учнів), декілька музичних шкіл, п’ять будинків культури, 12 бібліотек. Поблизу міста була соляна шахта та самий найбільший в світі підземний концертний зал, там було розташоване велике  підприємство по виготовленню ігристих вин.

«В Бахмуті  було… Було … Було… Такого міста в Україні більше не існує.  Куди приходить «руській мір» — все припиняє існувати», — написала вона.

Нині ворог щосили тримається за Бахмут і готовий покласти там сотні тисяч своїх солдатів. Та тепер Бахмут не має тих тактичних переваг, котрі надавав окупантам раніше. Але якщо росіяни програють битву за цей районний центр, це морально дестабілізує армію окупантів. Тому вони роблять усе, аби їх військово-політичне керівництво зберегло обличчя.

«Втрата Бахмута для них буде дуже великою поразкою: морально-психологічною, інформаційною, пропагандистською. Протягом десяти місяців вести битву за районний центр, покласти 100 тисяч вбитими й пораненими та піти — для них це була б велика втрата», — пояснив заступник командувача Східного угруповання військ із комунікацій Сергій Череватий у телеефірі.

За його словами, наявність російських десантних підрозділів у Бахмуті — чіткий маркер того, що вони мають намір стояти там до кінця.

Наразі віжомо, що РФ тримає у Бахмуті два полки територіальних військ. Українські сили спеціальних операцій ходять туди на «полювання».

Про це розповів військовий експерт Олег Жданов на своєму ютуб-каналі.

«Ми кошмаримо цих «мобіків», не даючи їм заспокоїтися. Плюс допомагає артилерія, завдає там максимальної шкоди. Але місто ми саме не штурмуємо, ніяких наступальних дій у самому Бахмуті не проводиться», — заявив він.

Також Жданов наголосив, що окупанти зазнають великих втрат на Бахмутському напрямку.

«Тривають практично зустрічні бої. На одних ділянках противник намагається відновити втрачене становище, особливо у районі Кліщіївки. Ворог не заспокоюється і намагається контратакувати у надії повернути свої позиції, хоча там наші війська давно закріпилися, зачистка місцевості проведена», — розповів експерт.

Збройні сили України займають усі панівні висоти навколо Кліщіївки.

«Наша артилерія взяла під вогневий контроль основну дорогу Бахмут-Горлівка, що вкрай ускладнює логістику Бахмута і всього, що розташовано на північний захід від Бахмута, аж до Соледара», — написав він.