Російські окупанти змінили свою тактику на полі бою. Якщо раніше вони робили ставку на військову техніку і постійні обстріли позицій українських військових, то зараз вони роблять ставку на живу силу.
Країна-агресорка РФ не шкодує свого особового складу і масово кидає загарбників у бій практично на загибель для досягнення своїх цілей. Про це розповів ексрадник міністра внутрішніх справ та голови Офісу президента, військовослужбовець ЗСУ Віктор Андрусів в інтерв’ю Главреду.
“Насипати живою силою – це вже зміна тактики, бо раніше вони насипали снарядами. У них було поняття “вогневого валу”, зараз вони зробили “м’ясний вал”. Я часто працюю з різними документами, у мене є, наприклад, допити полонених. І скажу чесно, масштаб втрат, який озвучують їхні полонені, просто вражає”, – зазначає Андрусів.
Він описав, за яким принципом воюють російські окупанти. Вони застосовують “безкінечний людський вал”. Тобто у бій кидають одну групу солдатів, а коли українські військові її знищують, військове командування РФ кидає на поле бою другу групу загарбників. Техніку застосовують лише для підвезення нової “порції” окупантів.
“Тобто росіяни зараз майже не воюють технікою, причому солдати, яких РФ кидає у бій, абсолютно непідготовлені, і серед них є мобілізовані місяць тому. Вони не мають жодної тактики, жодних навичок ведення бою. Та сама ситуація і на рівні низових командирів”, – каже Андрусів.
Проте, за його словами, не можна сказати, що така тактика не приносить росіянам успіху. Окупантам вдається трохи просуватися завдяки такій тактиці. Адже знищувати живу силу важче, ніж знищувати військову техніку.
“І якщо в ЗСУ було все добре з протитанковими засобами, то з ураженням живої сили в нас значно гірше. Нам потрібні снаряди іншого типу, щоб вражати цю силу”, – каже військовослужбовець ЗСУ.
І хоч загарбники втрачають багато живої сили, українську сторону така тактика росіян також виснажує, адже такі штурми окупантів є безперервними.
“Росіяни кожну годину шлють нових людей у бій. Але я переконаний, що ця історія завершиться. Так само, як зі снарядами, які скоротилися вже у чотири рази. Наскільки мені відомо, у Пригожина вже виникають проблеми з мобілізацією “зеків”, – зазначає Андрусів.
Андрусів підкреслює, що ситуація оптимістично дуже проста – нам потрібно втримати рубіж, який ми тримаємо, місяць-два. Якщо ми його втримаємо, то за тих втрат, яких вони зазнають, їхні успіхи зроблять війну для РФ безвихідною. Тобто вони зрозуміють, що зайшли у глухий кут, а ми, відповідно, зможемо використати час, який виграємо, для того, щоб завдати РФ серйозних ударів.
Песимістичний сценарій – нам доведеться відступити на кілька десятків кілометрів. Фактично, нам, можливо, доведеться вийти з Бахмута та Вугледара. Але прориву оборони чи фронту не станеться, ми просто відійдемо на нові рубежі. Є так звана третя лінія оборони, яка підготовлена і зараз облаштовуються ще більш нові рубежі. Ви бачите, що наша оборона дуже міцна. За рік війни росіяни не змогли вибити нас з Марʼїнки, яка знаходиться майже у самому Донецьку. Вони, кидаючи шалені сили, не змогли нас звідти вибити. Більше півроку росіяни штурмують Бахмут – є ризики, що РФ досягне там успіху, але наступна лінія оборони настільки ж потужна і масштабна, і ціна цієї лінії дасть РФ розуміння того, що вони у глухому куті і далі воювати так само, як зараз, сенсу немає.
Взагалі я схильний думати, що росіяни готуються до оборони. Вони хочуть покращити своє становище у Донецькій області. А те, що відбувається у Запорізькій вказує саме на те, що вони готуються до оборони. І навіть ці наступи росіяни здійснюють саме з метою покращення своїх передумов для оборони.
