Вже чимало експертів та аворитетних видань вказують на те, що наші захисники наближаються до деокупації Кремінної
Так, The New York Times вважає, оборона міста може стати наступним завданням росіян. З Кремінної у бік Торського постійно є тиск російських військ.
Про це в одному з інтерв’ю розповів військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан. Він зазначив, що росіяни атакують Торське у бік Лиману, підтягують сили з Сєвєродонецька.
“Вихід наших військ на Кремінну дасть можливість повністю зняти тиск з Торського у напрямку Лиману й далі почати виконувати певні дії на локації Лисичанськ – Сєвєродонецьк. Швидше всього, українські війська не виходитимуть напряму на Кремінну”, – сказав Світан.
Росіяни можуть відійти від Бахмута
За словами Світана, оптимальний варіант – це одразу виходити на Рубіжне. Він зазначив, що захисники взяли під контроль траси між Кремінною і Рубіжним. Саме ця агломерація, на думку експерта (Кремінна, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ), буде одним з основних завдань ЗСУ незабаром.
“Погода там не впливає, оскільки є багато асфальтованих доріг. Деокупація повністю всієї агломерації дасть можливість зняти тиск попаснянського угруповання, яке атакує Бахмут. Тобто ми зайдемо в їхній тил, почнемо контролювати логістику. Тоді можна говорити про деокупацію Попасної. Це призведе до того, що росіяни відійдуть від Бахмута”, – розповів Світан.
Росіяни також укріплюються й готуються до наступу ЗСУ. За інформацією військового експерта, оперативно-тактичні дії, які застосовує наша армія, приблизно такі самі, як під час деокупації Лиману.
Тобто не заходити напряму в Лиман. Ми просто змусимо гарнізон Кремінної піти зі своїх позицій, якими б вони не були. Далі розбиратимемось з Рубіжним. Це оптимальний варіант. Боїв за Кремінну може не бути, – додав Світан.
За оцінками фахівців, на Донецькому напрямку зосереджено від 120 до 150 тисяч особового складу ЗС РФ. Зустрічати зиму, а зима на Донбасі — це все-таки суворе явище, у відкритому полі для росіян вельми проблематично”, — сказав військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
Снєгирьов зазначив, що взяття Бахмута абсолютно не вирішує ситуацію зі встановленням контролю над територіями, які нині контролюють ЗСУ.
“Донецька область — це агломерація населених пунктів, коли один населений пункт фактично переходить в інший. Взяття Бахмута — це не більше ніж тактична перемога. Тим більше якщо врахувати, що після введення оперативних резервів ЗСУ навіть проблема зі взяттям Бахмута — це історична перспектива. ЗСУ вдалося поліпшити тактичні позиції, ба більше, члени ПВК “Вагнер” витіснені з міської межі. Зупинено просування окупантів і в районі Озарянівки та Курдюмівки. Так, їм вдалося форсувати штучну перешкоду, йдеться про канал Сіверський Донець — Донбас, ширина каналу до 15 метрів. Але подальше просування окупантів було призупинено успішним характером контратак з боку ЗСУ”, — каже військовий експерт.
За його даними, від початку так званого другого етапу “спецоперації” найуспішніше просування окупаційних військ на території Донецької області становить приблизно 5, максимум 7 км. Не більше 1 км на місяць, що катастрофічно мало.
“Тактика не змінилася. Йдеться про так звані флангові охоплення позицій ЗСУ. Бахмут — це дві дороги, які зараз контролюються ЗСУ: Бахмут — Костянтинівка, Бахмут — Сіверськ. Тому ні про яке оперативне оточення нашого угруповання не йдеться. Але, тим не менш, бойовики і російські окупанти намагаються встановити хоча б вогневий контроль над цими локаціями. Задіяти тактику, яку вони апробували на території окупованих районів Луганської області під час штурму Сєвєродонецька, Лисичанська та Попасної”, — підсумував Дмитро Снєгирьов.
