Олексій Хотонюк, який є героєм України родом з Вінничини — одразу після початку великої війни будував та охороняв блокпости разом з односельчанами. Пізніше чоловік пішов на фронт, де отримав поранення.
Історію захисника опублікували на сторінці Стрижавської територіальної громади.
Він був колишнім працівником холодильного заводу. На фронті опинився в найбільш гарячих місцях під Авдіївкою. Його спогади — болючі.
На початку повномасштабного вторгнення Олексій захищав українські позиції без належного спорядження, на очах втрачав побратимів, блискавично реагував на влучання ворога та відводив людей від небезпеки. Та одного дня його самого витягали з вогню.
А що ви думаєте з цього приводу? Ставте лайк та пишіть свої думки у коментарях
«Все йшло до початку війни, але ніхто не хотів у це вірити. 24 лютого я вийшов на ганок випити кави і почув перші прильоти. Гатили по Калинівці»,- розповідає захисник.
«Поїхав до друзів. Ми вирішували, що робити», — згадує він
Олексій розповідає, що тоді зібралися всі — і дорослі, і малі, і старі. Чоловіки почали будувати блокпости.
Пізніше потрапив на фронт. Ми тримали Авдіївку. Я був там більше місяця, мене поставили старшим по позиції, — говорить Олексій.
Про день, коли прилетіло на їхні позиції чоловік розповідає зі сльозами на очах.
«Саме здав зміну, дійшов до підвалу, де ми їли і почув «прильот». Сказали що розбили мою позицію. На позиції в бліндажі було сховище, попало туди. Саме в той час я передавав позицію покійному Ромі. Відвів людей і взяв Рому з собою. І знов «прильот». Пам’ятаю, що я був наче в тунелі. Хлопці Рому покійного першого відтягнули, а далі мене з вогню витягнули», — розповідає захисник.
Олексій каже, що після війни буде важко. Всім буде важко, а особливо хлопцям, яких «поламало».
Дійсно, ця війна залишила для українців та героїв великий слід. Ми маємо перемогти та зламати плани ворога. Віримо, що всі захисники повернуться додому живими!