В Україні зможуть відбирати житло за стусани і ляпаси. Заходи, передбачені новим законом про запобігання та протидію домашньому насильству, можуть призвести до порушення прав осіб на володіння і розпорядження майном, передає Корупція.Інфо.


«Я не захищаю тих, хто чинить насильство в сім’ї, але можливість виганяти людину з дому, якщо їй більше ніде жити, чи нема грошей на орендоване житло, може призвести до зловживань, хоч і не частих», – прокоментував ситуацію старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

І зазначив, що закон окремо вказує, що пріоритет мають інтереси потерпілої сторони. Ці інтереси може захистити або поліція, або суд. Однак в разі недобрих намірів потерпілої сторони є ризики, що її кривдника позбавлять взагалі можливості розпоряджатися спільним майном (будинком, автомобілем і т.п.).

Що написано в законі

Новий закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (№ 2229-VIII) діє з 7 січня 2018 року. Він спрямований на адаптацію українського законодавства до європейських стандартів і передбачає комплексний підхід до боротьби з домашнім насильством.

Серед іншого, вводяться нові заходи попередження і захисні інструменти, а саме: терміновий і обмежувальний забороняючі приписи щодо кривдника.

Терміновий забороняючий припис виноситься співробітниками Нацполіції, якщо є безпосередня загроза життю або здоров’ю потерпілого. Він спрямоване на негайне припинення побоїв, усунення небезпеки для життя і здоров’я потерпілого, недопущення подальшого застосування сили і нових рукоприкладств.

Як повідомили в юридичній фірмі «Астерс», такий припис виноситься як за власною ініціативою поліцейських (за результатами оцінки ризиків), так і за заявою особи, яка постраждала.

За інформацією керуючого партнера «Астерс» Олексія Дідковського і юриста Ольги Лепіхіної, цим документом буйного члена сім’ї можуть змусити покинути будинок, в якому він жив з потерпілим. Заборонити не тільки там жити, але навіть переступати поріг оселі, а також контактувати з потерпілим.

Якщо обидва учасники конфлікту спільно проживають в одному приміщенні, то терміновим забороненим приписом можуть бути обмежені права агресора перебувати в цьому будинку, незалежно від їхніх майнових прав на житло.

Якщо ж забіяка відмовляється добровільно покинути спільні квадратні метри, то його можуть виселити примусово.

«Тимчасові приписи видає Нацполіція терміном до 10 днів або до моменту, поки судом не буде визначено іншу міру обмеження перебування кривдника разом з потерпілою особою в одному приміщенні», – уточнив Ростислав Кравець.

Особа, стосовно якої винесено терміновий забороняючий припис, може оскаржити це рішення в суді.

Популярне: "Пішов з життя занадто рано": За загадкових обставин помер відомий КВНщик

І, до речі, потерпіла сторона може відразу звернутися не в поліцію, а в суд з вимогою видати обмежувальний припис для кривдника в порядку окремого провадження. Мало того, заяву може подати представник потерпілої сторони (наприклад, родич).

Якщо мова йде про безпеку дитини, то це можуть бути як батьки, так і бабусі-дідусі, а також органи опіки.

Обмежувальний припис видається судом на термін від одного до шести місяців і може бути пролонгований судом ще на півроку. Тобто, формально можна домогтися застосування на рік не тільки заборони перебувати в будинку або квартирі, а й «усунення перешкод» в користуванні спільним майном.

Небезпечні наслідки

Потерпілий також наділений правом вимагати від агресора компенсації його витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке він знімає (або знімав), щоб уникнути домашнього насильства, а також періодичних витрат, пов’язаних з утриманням цього житла.

«При цьому нікого не цікавить, де буде жити особа, якій заборонено з’являтися в домі. Найчастіше буває складно визначити, хто винен і що відбулося насправді», – зауважив Кравець.

Наприклад, батьки побилися або б’ють дитину. Тоді чадо можуть навіть забрати в іншу сім’ю або передати органам опіки, а батьку чи матері (хто бив дитину) заборонити перебувати в одному приміщенні з ним.

Далі суд повинен вирішити питання про притягнення до відповідальності кривдника: або до адміністративної, або кримінальної. Наприклад, можуть призначити 15 діб арешту. Але після цього забіяку можуть повернути назад.

«При цьому не виключені зловживання. Скажімо, є можливість постійно (кожен раз виписуючи нове термінове розпорядження) забороняти з’являтися в домі або користуватися майном. Це можливо за змовою зі співробітниками місцевої поліції (особливо, якщо хтось із родичів потерпілого там працює)», – припустив Кравець.

Закон передбачає, що такі приписи можна оскаржити в суді. Але це все займає час, тим більше зараз, коли в рамках судової реформи, суд може знаходиться за 200 км від місця події. Це все ускладнює оскарження.

Зрозуміло, формально заволодіти майном не вийде, бо це все оформляється через нотаріуса. Але фактично потерпіла сторона може тероризувати кривдника, домагаючись того, щоб він врешті-решт пішов з дому.

«Це як у випадку, коли змінюють замки на дверях. Формально людина має право потрапити до себе додому, а по факту – ні», – пояснив адвокат.

Те ж саме може бути з автомобілем. Можна забрати машину у чоловіка під приводом, що потрібно возити хвору дитину на лікування і т.п. Звичайно, хочеться сподіватися, що такого не буде, але в законі запобіжників від таких зловживань майже немає.