Українські сили мають певні успіхи на Півдні та поступово просуваються вглиб другої лінії оборони ворога в районі села Роботине. 

 
Військовий експерт Петро Черник зазначив, що цими діями українські сили намагаються зробити пробоїни в обороні ворога. А потім мають здійснити класичний маневр охоплення. Про це він розповів одному з українських ЗМІ. 

Водночас для українських сил залишається важливим виконати головне завдання на Півдні. 

Якщо поділити фронт на дві великих частини – Східний плацдарм, де є Куп’янськ, Бахмут та Мар’їнка, та Південний плацдарм, де всі решта напрямки фронту, то зараз важливо створити передумови для обвалення саме Південного плацдарму. Він має обвалитись повністю – до Перекопського перешийка, включно з виходом на Північне Приазов’я. Передумови для цього є, – зауважив військовий експерт. 

Зараз росіяни серйозно укріплюють Перекопський перешийок дефіцитними ресурсами. Петро Черник зауважив, якби вони були впевненні, що утримають Південь, то цього б не робили. 

Водночас, ЗСУ хоч і розуміють, що попереду титанічна робота зі звільнення наших територій, проте доволі впевнені у своїй роботі. Окрім того, задіяні в контрнаступі ЗСУ нові українські бригади, навчені й оснащені за стандартами НАТО, відрізняються від багатьох інших українських підрозділів, пише видання The New York Times. 

Репортери видання відвідали кілька бригад морської піхоти — дві з них нещодавно сформовані – які діють на одній з ділянок фронту на півдні. 

«Ці морські піхотинці тепер носять американські автомати М4 і їздять на Humvees, які вони перефарбували, змінивши коричневий колір пустелі, який так часто трапляється в Афганістані та Іраку, на темно-зелений для кращого маскування в пишній сільській місцевості України», — йдеться у статті. 

Деякі військові нарікали на те, що низка західних машин не підходять для виконання поставлених завдань. Зокрема, вони вказували на американські MaxxPros — бронемашини, призначені для боротьби з повстанцями, а не для протистояння вогневій потужності російської армії. 

Журналісти розповіли, що нові бригади складаються з новобранців, які щойно пройшли базову підготовку після призову або добровільного вступу на військову службу цього року. Їхні командири — здебільшого досвідчені бійці, а дехто, як Олександр, підполковник, який пройшов офіцерську підготовку в США, — кадрові офіцери. 

«Я ніколи не втомлююся, я ж в українській морській піхоті», — жартує командир батальйону 37-ї бригади морської піхоти, 28-річний Олександр. 

«Багато хто думав, що все буде дуже швидко і вже восени ми будемо в Криму», — каже Олександр. 

Однак, за його словами, кожен метр — це дуже складно. 

«Це не спринт, це марафон», — сказав він. 

У матеріалі йдеться, що ЗСУ не публікують даних про кількість убитих і поранених, але Олександр визнав, що його бригада зазнала великих втрат у перші дні контрнаступу в червні, коли його війська натрапили на мінні поля та зазнали натиску російської артилерії й авіаударів. 

«Важкі втрати не стали для них шоком. Більшість командирів розповіли, що за 16 місяців боїв їм не раз доводилося бачити, як скорочувалися підрозділи, зокрема і їхні власні», — йдеться у статті. 

За словами Олександра, під час наступу в Херсоні минулого року втрати були настільки великі, що він був змушений тричі замінювати особовий склад свого підрозділу. 

«Неможливо бути повністю готовим до бою, скільки б ти не тренувався», — сказав 52-річний Штурвал, який керував підготовкою групи новобранців, які прибули для заповнення нещодавніх втрат у 35-й бригаді морської піхоти. 

Він розповів, що в перший бій вони йдуть із ветеранами, «а після двох-трьох боїв вони вже самі стають ветеранами». 

За словами командира роти 38-ї бригади, 22-річного Пророка, який провів успішний наступ на південному фронті, головне — це планування і розвідка.