Зранку 29 жовтня у тимчасово окупованому Севастополі пролунала низка вибухів. Згодом стало відомо про те, що внаслідок цього зазнали пошкоджень кілька суден ворога.
Як зазначають в Інституті з вивчення війни, атаку по фрегату типу “Адмірал Григорович”, ймовірно, здійснили українські сили. Для цього вони могли використати безпілотні надводні апарати, припускають аналітики.
Укладачі звіту посилаються також на кадри, які з’явилися у соціальній мережі. На них можна побачити, як безпілотники завдають удару по щонайменше одному судну окупантів у Севастополі 29 жовтня. Крім того, видніється і дим біля порту в окупованому місті. За припущеннями аналітиків, це була робота російської ППО, яка намагалася знешкоджувати повітряні цілі.
Як зазначили у міноборони Росії, українські сили використали сім автономних морських безпілотників, а також десять БпЛА, щоб провести “терористичну атаку” на Чорноморський флот і цивільні об’єкти. Але, наголошують в Інституті з вивчення війни, атака по військових суднах під час війни – законна, а не терористична, як кажуть у країні-агресорці.
Аналітики також звернули увагу на заяву про буцімто знищення усіх повітряних цілей, а також чотирьох морських безпілотників на зовнішньому рейді та трьох на внутрішньому. Також у міноборони розповіли, що вперше невпізнаний безпілотний наземний апарат зафіксували на узбережжі Криму 21 вересня.
Передовсім почнемо з того, що українські офіційні особи, наголошують в Інституті, не взяли на себе відповідальність за атаку. Водночас блискавично швидко відреагували у самій Росії. Її міністерство закордонних справ оголосило, що країна вирішила призупинити на невизначений термін участь в угоді з Україною щодо експорту зерна. Мовляв, причиною для цього рішення став напад 29 жовтня. Але, нагадують аналітики, Росія і до того висувала риторичні умови для виходу з угоди.
Себто можна припустити, що їй потрібна була відповідна атака, щоб мати причину припинити свою участь у зерновій угоді. Ба більше, глава мінсільгоспу Росії Дмитро Патрушев уже заявив, що країна готова забезпечувати світ продовольством. Мовляв, упродовж найближчих чотирьох місяців Росія може на безоплатній основі відправити до бідних країн 500 тисяч тонн зерна.
Передовсім аналітики зауважили, що Чорноморський флот має три фрегати типу “Григорович”. Як зазначають укладачі звіту, кожне з цих суден – ракетоносій крилатих ракет типу “Калібр”. Тож рішення України, якщо вона його дійсно ухвалювала, бити по ракетоносіях сповнене змісту. Особливо у світлі активних масованих ракетних ударів, а також атак безпілотниками по енергетичній інфраструктурі країни.
Якби Київ віддав наказ про цю атаку, це було б пропорційною, навіть стриманою відповіддю на широку російську кампанію стратегічних бомбардувань, спрямованих на цивільні цілі по всій Україні протягом останніх кількох тижнів,– наголошують в Інституті.
Своєю чергою, аналітики також зазначають, і хоч у Росії оголосили, що часткова мобілізація завершилася, реальність дещо інша. Так, достроково звільнених в’язнів не відпускатимуть на волю. На них очікує вірна смерть, але вже на фронті.
Як зазначають в Інституті з вивчення війни, Кремль віддав наказ російським суддям. Згідно з ним, умовно-дострокового звільнення ув’язнені в Росії не отримуватимуть. Замість цього вчорашніх зеків відправлятимуть на вербування до невизначених ПВК. А це означає, що вплив “Вагнера” розширився також на елементи російської системи кримінального правосуддя.
На цьому наголосив також російський правозахисник Володимир Осєчкін. Він додав, що у виправно-трудових колоніях Росії залишається все менше ув’язнених. Воно й не дивно, адже усіх їх забирають до Пригожина.
Крім того, слова Осєчкіна підтверджують попередню оцінку аналітиків з Інституту. За словами правозахисника, мобілізація у Росії стала причиною збільшення дефіциту робочої сили на ринку праці країни-агресорки.