На Херсонщині намічається новий “жест доброї волі”
Дивлячись на ситуацію, яка складається, якась частина штабу та командного пункту 49-ї загальновійськової армії південного військового округу таки справді залишила межі міста Херсон і вирушила у північно-східному напрямку.
Про це пише військовий експерт, радник міністра оборони Костянтин Машовець у фейсбуці
До того ж, командний пункт 22-го армійського корпусу теж перебуває у процесі якоїсь “локальної передислокації” (куди саме і навіщо, поки що невідомо). Проте командні пункти та пересувні пункти управління десантних дивізій начебто поки залишаються на “старих” місцях.
Якщо інформація про “евакуацію російського командування” з Херсона відповідає дійсності, нехай лише частково, то й тоді все це дуже погано пахне для всіх російських військ, що оперують на Херсонсько-Бериславському плацдармі – зазначає експерт.
Водночас як зазначає оглядач, традиція “віддавати у критичній ситуації підлеглі війська самим собі” у червоної армії та її спадкоємиці – російської, дуже багата. Достатньо згадати ганебну “евакуацію” командно-політичного складу гарнізону Севастополя влітку 1942-го року або розгром військ Західного та Північно-Західного фронтів улітку 1941-го.
І там і там, командування радянських військ просто кидало на призволяще підлеглі війська і втікало, рятуючи свої шкури. Причому подекуди демонструючи феноменальні швидкість і дистанцію одномоментного відступу (справа доходила до того, що в перший день німецького наступу штаби радянських дивізій та корпусів обох фронтів опинялися на відстані 180 – 240 кілометрів від місця своєї довоєнної дислокації у прикордонній смузі).
Ткож оцінюючи сьогоднішню інформацію щодо переміщень командних структур угруповання військ противника “Південь”, гнітять цілком обґрунтовані підозри. Чи не оцінює командування російського угруповання “Південь” ситуацію в зоні своєї відповідальності, зокрема на Херсонсько-Бериславському плацдармі, як критичну?
Ні, воно, звичайно, дуже зручно змитися вчасно на лівий берег і звідти “хераічіскі” керувати обороною (“референдумом”) у Херсоні – пише Машовець. Знову ж таки, необхідність забезпечити “стійкість, скритність та мобільність управління”. Можна цілу купу різноманітних обставин і причин, причому досить “легальних”, придумати, щоб не топтатися в Херсоні, ризикуючи отримати по кумполу “Хімарсом” ну чи якимось “Ескалібуром”.
Втій є й нюанс. Всі ці переміщення “штабів і командних пунктів” угруповання “Південь” на плацдармі якось так збіглися з фактом завдання “критичних пошкоджень” низці мостових переходів, що сполучають плацдарм з лівим берегом, внаслідок вогневого ураження їх з боку ЗСУ. Ну чистої води “збіг”.
Але дозвольте, а як же війська, запитаєте ви? Хто ними керуватиме, хто їх у наступ посилатиме на Кривий Ріг та Миколаїв?
З лівого берега Дніпра це робити “в умовах, що склалися” набагато ефективніше і зручніше. Принаймні, зайвий пором там чи якийсь понтон у такому разі займати штабним скарбом і технікою не доведеться. Можна буде якусь зайву самохідку, ну чи там вантажівку з пи***еними в Херсоні пралками переправити. Все більше користі буде.
Нагадаємо: Більшість військового командування російських загарбників виїхала з Херсона.
Про це повідомляв заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський в ефірі телемарафону
“Я можу це підтвердити. Дійсно, сьогодні в окупантів не існує жодного логістичного маршруту безпечного і такого, який би задовольняв їхні військові потреби саме по забезпеченню військового угруповання, яке розташовано саме біля Херсона”.
Він підтвердив, що всі головні дороги перебувають під вогневим контролем Збройних сил України.
“Мабуть це й стало основною причиною того, що військове командування дійсно залишило Херсон. Більшість з них вже виїхали з Херсона, так, саме є про це відомості”, – зазначив Соболевський.
Він також додав, що Антонівський міст неможливо перейти навіть пішки.
Соболевський вважає, що нині в російських військ дуже поганий моральний стан, тому що всі їхні плани щодо Херсонщини провалилися.
