Через звільнення Куп’янська російським окупантам буде важче втримати свої позиції. Мовиться про східну частину Харківської області та північ Луганської області. 

Аналітики американського Інституту вивчення війни підтвердили, що Збройні Сили України повністю звільнили Куп’янськ на Харківщині. Тепер вони встановлюють нові позиції на східному березі річки Оскіл. 

Саме через це окупантам і буде важко втриматися. Раніше ISW оцінювала російські підрозділи, як занадто слабкі, щоб перешкодити подальшому українському просуванню вздовж усієї річки Оскіл, якщо ті вирішать відновити наступальні операції.

Зазначимо, що про звільнення Куп’янська 16 вересня повідомили українські військові. Спецпідрозділ “Кракен” заявив, що вигнав окупантів з одного боку, а 92 окрема механізована бригада – з іншого. У мережі опублікували відео, як над містом майорить український прапор.

Водночас військові зазначили, що успішно продовжують контрнаступ на лівому березі Оскола.

Нагадаємо, 10 вересня вперше з’явилася інформація про те, що ЗСУ зайшли в місто. Тоді в мережі опублікували фото, на якому видно, що український військовий перебуває на в’їзді в місто. Водночас місцеві гауляйтери повідомили, що “ситуація складна”.  Також було фото, де наші військові тримають прапор України біля міської ради Куп’янська. 

 Зазначимо, що блискавичний та вдалий контрнаступ Збройних сил України на Харківщині є одним із найбільших успіхів військової стратегії з 1945 року. Про це в статті для американського видання The Atlantic написав професор стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрюса Філліпс Пейсон О’Брайен.

Він зазначив, що приголомшливо швидке просування українських військ, яке розпочалося приблизно 1 вересня та невдовзі прискорилося, стало найдраматичнішим, а для України та її союзників – найбільш надихаючим епізодом повномасштабної війни з 24 лютого, дня вторгнення військ РФ.

Професор О’Брайен звернув увагу на те, що всього за кілька днів українці звільнили приблизно стільки ж території, скільки Росія захопила за кілька місяців. При цьому посипалася оборона військ РФ навколо Ізюма, Куп’янська та інших важливих з погляду логістики населених пунктів.

– Збоку здається, що Україна змінила весь характер війни… Загальне планування української влади та Збройних сил спрацювало настільки добре на багатьох рівнях, що призвело до одного з найбільших військово-стратегічних успіхів із 1945 року, – наголосив професор.

Він уточнив, що приголомшливий успіх українського контрнаступу був не раптовим. Він став наслідком терплячого нарощування військової потужності, відмінного оперативного забезпечення та, що, можливо, найважливіше, відволікання деяких із найбільш боєздатних частин армії РФ з Харківської області на південь України.

Так, протягом останнього часу українська сторона постійно анонсувала контрнаступ на Херсонщині, але, як виявилося, паралельно готувала наступ на Харківщині.

З огляду на заяви офіційного Києва, ще тиждень тому найважливішою для України битвою здавалася деокупація Херсона. О’Брайен нагадує, що протягом кількох місяців про важливість звільнення цього обласного центру заявляли президент Володимир Зеленський, радники Офісу президента тощо.

Паралельно здійснювалася підготовка підрозділів ЗСУ. Українські військові, зокрема, систематично знищували мости, склади з боєприпасами та інші ворожі цілі на Херсонщині за допомогою американських реактивних артилерійських систем HIMARS.

– Ці логістичні атаки дозволяли припустити, що українці зосередяться на цьому районі до кінця літа. У відповідь президент РФ Володимир Путін, який, схоже, погодився, що місто є найвищим пріоритетом, зробив саме те, на що сподівалися українці: він перекинув війська в цей район, – зазначив Філліпс О’Брайен.

Професор уточнив, що зі сходу на південь України були перекинуті деякі добре озброєні військові підрозділи РФ.

Наприкінці серпня українські військові посилили наступальні дії на Херсонщині. О’Брайен пише, що ЗСУ досягли там деяких успіхів, але загалом це виглядало як “дещо прискорена версія війни на виснаження, що ведеться з квітня”. Тепер же дії українських захисників на Херсонщині сприймаються як тактичний хід, щоб відволікти туди сили ворога.

Професор розповів, що українське командування прагнуло звільнити місто Куп’янськ на Харківщині – стратегічний автомобільно-залізничний вузол, через який здійснювалося забезпечення ізюмського угруповання військ РФ. А місто Ізюм стало базою окупантів для військових операцій на Донбасі.