НАТО здатний стати реальною гарантією безпеки України, однак членство країни в Альянсі можливе тільки після завершення війни.
Про це заявила глава естонського уряду Кая Каллас, повідомляє ERR.
Каллас цього тижня відвідала Київ і зустрілася з президентом України Володимиром Зеленським. За її словами, українського президента найбільше турбують поставки боєприпасів і зброї, але також – питання вступу до НАТО і ЄС.
“Вони (українці. – Ред.) подали заявку, і НАТО має відповісти на цю заявку. Якщо ми говоримо про надання Україні якихось гарантій безпеки, то єдина гарантія безпеки, яка справді працює, – це членство в НАТО”, – сказала Каллас у програмі Ringvaade на телеканалі ETV.
Вона підкреслила, що Естонія переконує держави-члени у необхідності надати Україні чітку перспективу членства, але – після завершення війни.
“Зі свого боку ми намагаємося переконати союзників, чому така чітка перспектива після закінчення війни має бути надана Україні, щоб ці сигнали були ясними. І, з іншого боку, ми говоримо Україні, що вони також повинні зробити у своїй риториці або діях з переконування, щоб рухатися в цьому напрямку”, – пояснила Каллас.
НАТО має окреслити чіткий шлях до членства України, коли будуть відповідні умови, а до того – бути готовим надати гарантії безпеки, які раз і назавжди знімуть з України статус “сірої зони”.
Про це йдеться у статті прем’єр-міністрів Польщі, Чехії, Словаччини Матеуша Моравецького, Петра Фіали, Едуарда Гегера у журналі Foreign Affairs.
Прем’єри вважають, що зараз не надто рано планувати післявоєнні гарантії безпеки України, адже “не буде ніяких інвестицій і сталого відновлення в Україні, якщо вона не буде здатна захистити себе від майбутньої агресії”.
На їхню думку, на майбутньому саміті у Вільнюсі НАТО доведеться відповісти на складні, але неминучі питання про майбутнє Альянсу, в тому числі про його ставлення до України і майбутню стратегію щодо Росії.
Прем’єри нагадують, що у 2008 році союзники вирішили, що майбутнє України (як і Грузії) має бути пов’язане з членством в НАТО.
“Зараз настав час для Альянсу окреслити чіткий і надійний шлях до членства України, якщо і коли Київ забажає і коли дозволять умови. А до того часу ми повинні бути готові надати гарантії безпеки, окрім політичних запевнень, які не дозволять Україні раз і назавжди стати “сірою зоною”, – йдеться у статті.
За словами глав трьох урядів, сірі зони створюють можливості для авторитарних режимів сіяти нестабільність і посилювати напруженість.
Як повідомлялося, під час візиту естонської прем’єрки Каї Каллас до Житомира Естонія та Україна домовилися координувати спільні дії для гарантій безпеки нашої держави на шляху до членства у НАТО.
На майбутньому саміті НАТО у Вільнюсі необхідно узгодити конкретну дорожню карту вступу України до Альянсу.
Про це заявив президент Латвії Егілс Левітс після зустрічі з естонським колегою Аларом Карісом, повідомляє Delfi.
Левітс сказав, що обговорив з Карісом поточну безпекову ситуацію в регіоні та підготовку до майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі в липні цього року і підкреслив, що Латвія та Естонія підтримують перспективу вступу України до НАТО.
“Ми вітаємо нещодавню заяву генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга про те, що місце України – в НАТО, і що з цього приводу існує великий консенсус. Ми разом з президентом Карісом погоджуємося, що на саміті НАТО у Вільнюсі необхідно досягти конкретного, вимірюваного прогресу в цьому питанні. Вже недостатньо говорити про те, що “двері НАТО відкриті”, як це говориться вже 15 років. Ми повинні мати конкретну дорожню карту, як Україна зможе приєднатися до НАТО”, – сказав Левітс.
Раніше повідомлялося, що Естонія та Україна домовилися координувати спільні дії для гарантій безпеки нашої держави на шляху до членства у НАТО.