Окупація Криму у 2014 році відбулася через те, що Україна не стала захищати свої території, вважає другий президент України (1994 – 2005 рр.) Леонід Кучма. Водночас за його словами, війна на Донбасі розпочалася тому, що ми почали відповідати Росії.

Другий президент назвав такі причини парадоксальними, адже вони “діаметрально протилежні”. Однак наголосив, що з агресором необхідно боротися і лише тоді вдасться “повернути своє”.

Кучма переконаний, що Крим саме окупований, а не анексований.

“Я б назвав те, що Росія зробила з Кримом, не анексією, а окупацією. Анексія – це ж нібито назавжди, це “відрізали і з’їли”. А от окупація – це зовсім інше: це тимчасово і ми своє повернемо. Анексією можна обурюватися, як уже доконаним фактом, а проти окупації треба боротися”, – сказав Леонід Кучма.

“Щодо причин – вони… діаметрально протилежні. Окупація Криму сталася тому, що Україна не стала захищатися, а війна на Донбасі почалася через те, що ми почали відповідати окупантам, перейшли до опору”, – сказав Кучма в інтерв’ю виданню “Українська правда”.

За його словами, могли й не переходити, звичайно. Могли скласти зброю та задкувати аж до Збруча. І все було б мирно, і не було б війни, і України ніякої не було б.

“…Була б одна велика Малоросія”, – наголосив він.

Також Кучма вважає, що за десять років його правління помилок було немало. Вони ж усе робили вперше, створюючи державу.

Причому українська економіка була лише осколком єдиного господарського комплексу СРСР. І діяти доводилося у ситуації найгострішої кризи, найглибшого падіння. Але ж справилися, країна піднялася. Тому, сподівається, ці помилки фатальними не виявилися.

Якщо ж брати не конкретні вчинки та рішення, а більш загальний, стратегічний план, то були дві важливі речі, які він недооцінив.

Перша – це нашпигованість нашого політикуму залишками московської агентури – і прямих “гебістів”, і агентів впливу. Я навіть уявити не міг, скільки “закладок” (і у прямому, і в переносному сенсі) залишила тут на високому рівні ця структура. Знав би – діяв би інакше. 
А друга річ, яку я недооцінив – це потенціал українського громадянського суспільства. Воно вже давно випереджає владу, доводячи це у найгостріші моменти сучасної історії, але вперше я відчув цю зрілість і цю енергію у дні Майдану, зізнався експрезидент.

Також Кучма заявив, що вже за часів його президенства найважче було домовлятися з Росією.
Переговори з західними партнерами зазвичай проходили за першим сценарієм (припускаю, що не так було під час “примушення до Будапештського меморандуму”, але вирішальна частина тих перемовин велася ще до мого президентства), а з Москвою – за другим.

Вже тоді Кремль волів не так порозуміння, як підкорення.

Витримувати тиск і справді було важко, але ж вдавалося.

Найбільшим ворогом Кучма назвав розбрат українців, їхню нездатність бути разом у вирішальний момент. Але хочеться вірити, що зараз, на цьому історичному етапі, ми з цим ворогом справимся.

Сьогодні нація консолідована у найголовніших речах. А із зовнішніми ворогами розібратися можливо, лише коли ми разом.