Обстріл машини Шефіра – це шанс для Зеленського різко наростити свою політичну вагу і максимально ослабити всі еліти, пише директор Українського інституту майбутнього та політичний експерт Вадим Денисенко.

Обстріл машини Шефіра – це унікальний шанс для Зеленського в короткий термін “зачистити” старі еліти. Головне питання: чи скористається він цим на повну потужність.

Почати потрібно з того, що цей самий обстріл, хто б за ним не стояв, розв’язує руки Офісу президента: у нього з‘явився карт-бланш на будь-які дії стосовно будь-кого. Легітимність цих дій, хто б собі що не думав, підтримає велика маса людей.

Річ у тому, що зараз ми живемо в суспільному договорі, який не об‘єднує абсолютну більшість українців, але в якому відносна більшість українців живе за принципом:

“Нам подобається, що робить Зеленський, хоча ми й не дуже віримо, що він це зробить. Але ми за те, щоб дати йому шанс. А ті, хто не дає йому можливості реалізувати цей шанс – гади і старі прогнилі обличчя”.

Власне, цей суспільний договір почав складатися від моменту першого рішення РНБО щодо Медведчука, і зараз він (суспільний договір) проходить найскладніше випробування: люди чекають дій. І, власне, обстріл машини Шефіра – це шанс для Зеленського різко наростити свою політичну вагу і максимально ослабити всі еліти.

І тут є всього три великих варіанти:

  1. Будуть одномоментно введені санкції проти кількох сотень людей (історія з законом про олігархів, де вводиться поняття помічника олігарха без чітких критеріїв хто це, дає можливість створити майже безмежний список);
  2. Будуть точково бити по певним прізвищам, вибиваючи з гри певні групи еліт (серіальність і змушування домовлятися всіх із Офісом президента);
  3. Ситуацією не скористаються через страх перед певними елітами.

Якщо хтось вважає, що взимку нас чекають тарифні бунти – той глибоко помиляється. Ціна буде застабілізована на рівні 7800 і особливих проблем пересічні українці не відчують.

Проте провальна політика уряду, який не скористався унікальним шансом для нас, коли були пікові ціни на руду і можна було наростити подушку безпеки в кілька мільярдів, а також навіть не спробував зіграти в гру: стабільні поставки продовольства в обмін на довгі дешеві гроші, звичайно впливатимуть на загальний економічний стан. Але поки виглядає так, що різкого погіршення життя не буде. А тому в перспективі наступного року, якщо відкинути чорних лебедів, владі не загрожує практично нічого. І тому, команда Зеленського може почати зачистку еліт (по суті – це виведення великих груп політиків і бізнесменів з політичного і частково економічного обігу під радісні аплодисменти відносної більшості).

Отже, який сценарій обере Зеленський? Поки виглядає так, що другий, коли протягом певного проміжку часу будуть визначатися відносно невеликі групи людей, які будуть призначатися ворогами народу.

Проблема цього сценарію для влади зводиться до кількох моментів:

  1. Розтягування в часі буде створювати відчуття договірняків;
  2. В команді Зеленського немає лавки запасних, які будуть органічно і швидко змінювати “старі еліти”, а, отже, в низці регіонів посиляться і без того сильні відцентрові тенденції;
  3. В Офісі немає розуміння (навіть приблизного), як буде функціонувати нова піраміда влади, а це ще більше буде розбалансовувати державну бюрократичну машину;
  4. В середньостроковій перспективі вся ця сукупність факторів призведе до жорсткої економічної кризи.

Власне, якщо відкинути питання вибірковості ручного правосуддя, ми повинні розуміти: зачистка еліт в будь-якій країні світу без розуміння подальшої економічної моделі і встановлення незмінних правил гри завжди закінчується погано для народу, який аплодує цій самій зачистці.

Поки ані моделі, ані можливих правил гри немає. І в оточенні Зеленського зараз немає жодного ідеолога реформ, який міг би запропонувати нові правила гри.