20-го січня в нашій державі розпочнеться четверта хвиля мобілізації і повістки в армію отримають близько 100 тисяч громадян.
І якщо одні записуються в добровольці та вирушають на передову, то інші усіма можливими способами уникають призову. В кожного на те власні причини і життєві обставини. Хтось боїться за власну сім'ю, адже з війни повертаються не всі, а дбати про сім'ї загиблих і пропалих безвісти в Україні не поспішають. Інші не бачать сенсу проливати власну кров за Донбас, а хтось, можливо, й через власну малодушність не хоче брати зброю до рук і ставати на захист Батьківщини.
Проте, згідно з українським законодавством, незалежно від причин, усі, хто умисно ухиляються від мобілізації, підлягають кримінальній відповідальності відповідно до статті 336-ої Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на термін від 2-ох до 5-и років. При цьому порушення матиме місце лише за умови вручення під розпис повістки та подальшої неявки.
"Аналіз судової практики у кримінальних справах за злочинами "Ухилення від призову на строкову службу" (ст. 335 КК), "Ухилення від призову за мобілізацією" (ст. 336 КК), "Самовільне залишення військової частини… " (ст. 407 КК ) і "Дезертирство" (ст. 408 КК) дозволяє зробити висновок, що суди зазвичай не призначають покарання у вигляді позбавлення волі, і в основному застосовують штраф або звільнення від покарання з випробуванням. Більшість із зазначених злочинів потрапляють під амністію і не тягнуть фактичного позбавлення особи свободи. Звичайно, особи, що вчинили такого роду злочини будуть визнані винними і матимуть судимість, проте тюремне ув'язнення є скоріше винятком із практики".
Нагадаємо, під час проведення третьої хвилі мобілізації в області було відкрито 40 кримінальних проваджень за фактами ухилення від призову. А за рішенням Яворівського районного суду Львівської області військовослужбовець однієї з частин Львівщини таки проведе 2 роки за ґратами за ухилення від мобілізації.
Водночас відповідно до статті 23-ої закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призову не підлягають:
1. Заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Для того, аби уникнути мобілізації працівників підприємства кадровик повинен скласти список військовозобов'язаних співробітників, виписавши туди номери їх військових квитків, військові спеціальності і посади. Потім з цими списками він повинен піти у військкомат (за місцем знаходження підприємства) і отримати спеціальні бланки для занесення інформації про тих, кого хоче забронювати.
"Перелік тих, хто може бути заброньований, є в Постанові Міжвідомчої комісії з питань бронювання військовозобов'язаних за підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації і воєнного часу. У ньому, правда, кілька сотень сторінок, і його немає у відкритому доступі. За словами представників військкоматів, заброньованими можуть бути військовозобов'язані, які відіграють важливу роль у забезпеченні обороноздатності країни (наприклад, співробітники заводів, пошти, компаній, що забезпечують зв'язок, газівники і т. д.)",- зазначають юристи
2. Визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Якщо стан здоров'я не дозволяє служити в армії, то це виявлять на етапі медкомісії, коли людина явиться за повісткою. Про всі проблеми зі здоров'ям потрібно повідомляти військового комісара. Ця інформація буде спрямовуватися в медкомісії. Водночас головний військовий комісар Києва Володимир Кидонь застерігає:
"Якщо на нашій медкомісії стане зрозуміло, що, наприклад, довідка липова і людина здорова, її справа попрямує прямо в прокуратуру".
3. Чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
4. Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Призову не підлягають чоловіки, які самі виховують дитину:
"При цьому вони повинні бути розлученими з дружиною, а у дружини і дитини повинні бути різні місця прописки",
5. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років.
6. Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.
7. Зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Необхідність догляду повинна бути підтверджена висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18-и років.
8. Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
9. Студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.
У разі отримання повістки необхідно явитися у військовий комісаріат з відповідною довідкою про проходження навчання.
Релігійні переконання
Ще однією причиною не їхати у зону АТО можуть бути релігійні переконання. Тут мова йде не про ухилення від мобілізації, а проходження альтернативної служби. Водночас цей аспект військової служби не чітко регулюється законодавством України. Все, чим керуються військові комісари, це лист Генштабу "Щодо шляхів реалізації прав віруючих громадян виконувати свій обов'язок перед державою під час мобілізації", який з'явився під час першої хвилі мобілізації. Відповідно до документу, оскільки релігійні переконання таких осіб можуть не дозволяти їм виконувати накази командування, їх залучатимуть до виконання робіт, які носять оборонний характер. Про які саме роботи йдеться — невідомо.
"На практиці клопотання про направлення на альтернативну службу… підрозділ місцевої державної адміністрації розглядає індивідуально щодо кожного заявника, оцінюючи наведені ним докази своїх релігійних переконань. Тобто, служити йому чи ні, буде визначати відсоток недобору конкретного військкомату і суб'єктивна думка його співробітників",
.
На цьому законні способи ухилення від мобілізації закінчуються. Розглянемо також методи свідомого ігнорування громадянами призову на військову службу.
"Чемодан, вокзал…"
Виїзд за кордон — доволі популярний спосіб уникнути мобілізації для заможних людей. Як розповів помічник керівника західного регіонального управління Держприкордонслужби Володимир Шеремета, не випускати людину за межі України прикордонники мають право лише у випадку, якщо проти неї відкрито кримінальне провадження за ухилення від мобілізації. У всіх інших випадках жодних перешкод при перетині кордону вони створювати не можуть.
Водночас, якщо людина отримала повістку, але у військкомат не явилася, проти неї буде відкрито кримінальне провадження, незалежно від того, де вона знаходиться. Тож, покинувши України, повернутися така особа зможе лише, якщо буде готова понести відповідне покарання за свій злочин.
Зміна фактичного місця проживання
При зміні фактичного місця проживання усі військовозобов'язані повинні стати на військовий облік у 7-денний термін з дня прибуття на нове місце. У разі невиконання цієї норми, згідно статті 210-ої адмінкодексу, зловмисник може відбутися штрафом на суму від 5-и до 7-и неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі, якщо такій особі прийде повістка, але отримати її і, відповідно, явитися у військкомат вона не зможе, порушника знову ж таки притягнуть лише до адміністративної відповідальності.
"В цьому випадку буде діяти стаття 377-а ККУ — за ухилення від постановки на облік у військкомат. І за це передбачено штраф до 70 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або арешт на термін до 6-и місяців",
Тож, якщо людина не хоче в зону АТО, їй потрібно змінити місце проживання або ігнорувати повістки.
"Це обернеться всього лише адміністративним штрафом. Таким способом, шановні боягузи, будь ласка, користуйтеся!"
Корупційні схеми
На жаль, хабарництво у нашій країні все ще процвітає і корупційні схеми активно діють у військових комісаріатах. У період мобілізації зросли лише розцінки. Будемо сподіватися, що з часом ця ситуація зміниться. А наразі нагадаємо, що дача хабара карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на термін від 2-ох до 5-и років.
Джерело: Корупція.інфо