Одним із чинників девальвації гривні став значний обсяг рефінансування, який за 2014 рік сягнув 222 млрд грн, що втричі більше показників минулих років. Фахівці ГО «Публічний аудит» у своєму черговому дослідженні вирішили з’ясувати, як відбувалася підтримка ліквідності банків та які наслідки це мало для банківської системи в цілому.
Рефінансування:
-Випуск нових облігаційних позик основного боргу за позиками, випущеними раніше.
-Рефінансування – це процес здійснення банком активних операцій (кредитних вкладень) за рахунок позик, отриманих у інших банках
-Цей термін також використовується в значенні пролонгації кредиту; як правило, шляхом видачі нової позики взамін старої або обміну старих облігацій на нові, тобто продовження терміну позики або збільшення суми, що її може отримати позичальник.
«Дані щодо отримувачів рефінансу свідчать про те, що НБУ пішов прикладом подолання кризи 2008–2009 років США і усіма можливими діями підтримує державні банки, використовуючи власний інструментарій впливу, який, з одного боку, підтримує грошово-кредитний ринок України, а з другого – знецінює грошову одиницю через емісію коштів», – зазначає провідний аналітик «Публічного аудиту» Андрій Андрущенко.
Так, найбільше кредитів від НБУ отримали «Ощадбанк» – 23,2 млрд грн та «Укрексімбанк» і «Укргазбанк» – по 5 млрд грн. Крім того, уряд ще й докапіталізував «Ощадбанк» на 11,6 млрд грн.
Системно важливим і таким, що підлягає рекапіталізації від держави, Нацбанк визначив «Дельта Банк», надавши йому кредитування в розмірі 10,1 млрд грн. «Ймовірно, таке рішення регулятор прийняв з огляду на значний обсяг депозитного портфелю банку, що становить 23 млрд грн».
Разом з тим 13 млрд грн рефінансу НБУ надав банкам, неминучість визнання яких неплатоспроможними була очевидною: «VAB Банку» (5,5 млрд грн за рік), «Імексбанк» (795 млн грн), «Банк Камбіо» (428 млн грн).
Читайте також: Яким банками буде найважче втримати удар нової хвилі девальвації (ТАБЛИЦІ)
«VAB Банк» вже з кінця весни 2014 року можна було визнавати проблемним з огляду на повідомлення про затримки з поверненням депозитів. Показники діяльності банку протягом звітних періодів перебували на межі мінімально допустимих.
«Закривав очі Нацбанк і на проблеми «Надри». Так, за 2014 рік було зафіксовано більше десяти випадків невиконання нормативних показників, а за ІII квартал роботи банк відзвітував про рівень поточної ліквідності – 20,87% (при нормі не менше 40%). Тим не менше, незважаючи на порушення положень та інструкцій щодо рефінансування, банк отримував необхідну підтримку, а сьогодні в нього введена тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів», – вказує Андрій Андрущенко.
Так само і «Банку Камбіо» вдалося отримати від регулятора додаткових 12 млн грн при 0% ліквідності у вересні минулого року.
Поряд із цим «Терра Банк», «Південкомбанк», «Златобанк», «Легбанк», «Марфін Банк», «Омега Банк», за неофіційною інформацією, включені до так званого «чорного списку» та мають бути виведені з ринку, тоді як їхні фінансові результати – в межах норм, а загальний обсяг вкладів фізичних осіб становить близько 4 млрд грн.
«У цілому більшість експертів сходяться на тому, що майже всі комерційні банки спрямовували кошти на міжбанківський ринок, де скуповувалася іноземна валюта, – це й призвело до ще більшого попиту. Можна припустити, що на спекуляцію з валютою за 2014 рік було використано близько 30% від суми рефінансування, тобто більше 66 млрд грн», – йдеться в дослідженні «Публічного аудиту».
Сумарним результатом негативних економічних чинників за 2014 рік є збиток всієї банківської системи України у 22,4 млрд грн.
Читайте також: Чи варто українському бізнесу боятися конкуренції з європейським
«Публічний аудит» акцентує на необхідності посилення банківського нагляду та контролю в НБУ. Крім того, фахівці організації пропонують більш детально вивчити механізм втримання депозитних коштів у банках різними шляхами їх гарантування. Як приклад, видати всім вкладникам банків облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на умовах: гарантування повернення повної суми внеску вкладника у визначений термін (до 5 років) та у валюті вкладу; щорічної виплати нарахованих відсотків (не менше договірних); звільнення від оподаткування доходів, отриманих із депозитних вкладів. Усе це, на переконання «Публічного аудиту», сприятиме зменшенню відтоку капіталу з банків, зниженню напруги серед вкладників, зменшенню обсягів рефінансування банків регулятором, сповільненню інфляційних процесів.
«Разом з тим доцільно запровадити особисту відповідальність власників та топ-менеджменту банків за негативні фінансові результати роботи очолюваної структури. Як варіант, шляхом введення на законодавчому рівні свого роду презумпції винуватості: тобто до моменту, поки інше не встановлене судом, вони вважатимуться винними в доведенні фінустанови до стану неплатоспроможності чи банкрутства. Банківські управлінці беруть же на себе обов’язок розпоряджатися цінностями людей, а отже, мають нести персональну фінансову відповідальність за свої дії чи бездіяльність. Врешті-решт, свої статки вони отримали в тому числі завдяки постраждалим вкладникам їхнього банку», – вважає керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
Джерело: КОрупція.інфо