Союзники України, за словами журналістів, розуміють, що незабаром російська армія може перейти до оборони та вдатися до кібератак з ядерними погрозами.

Лідери західних країн готуються, щоб Володимир Путін у відповідь на контрнаступ ЗСУ використав “усі інструменти, які в нього залишилися”, зокрема ядерні погрози та кібератаки. Про це повідомляє The Guardian 18 квітня.

Так, на саміті міністрів закордонних справ Великої сімки в Японії представники Великої Британії заявили, що очікують від Росії “екстремальної тактики” у своєму намаганні втримати територію України.

Минулого місяця експрезидент РФ Дмитро Медведєв заявив, що Москва готова відповісти українцям, використавши “абсолютно будь-яку зброю”, якщо Київ спробує повернути Крим.

“Здається, у Москві визнали, що її війська незабаром можуть опинитися в обороні в Україні, оскільки власний наступ Росії сповільнився”, — зазначає видання.

Представники G7 заявили, що під час переговорів відбувся “відкритий обмін думками” щодо підходу до українського конфлікту, включно з “майбутніми перспективами” припинення війни, які, за словами Ріші Сунака, зрештою закінчаться за столом переговорів.

На саміті G7 міністри підтвердили свою прихильність “посиленню, повній координації та забезпеченню” санкцій проти Росії, погодившись бути більш скоординованими, щоб запобігти ухилянню від заходів і боротися з третіми сторонами, які постачають зброю до Москви.

Країни “Великої сімки” минулого року розробили низку рішучих заходів для протистояння російській агресії. Антиросійські санкції та обмеження цін на нафту дозволили вплинути на економіку РФ і запустити процес її деградації.

Нагадаємо, що аналітики ISW вважають, що нещодавня зустріч Путіна та очільника Міністерства оборони Китаю Лі Шанфу не поглибила співпрацю між Росією та Китаєм.

Офіційні протоколи зустрічі обох сторін не містять жодних згадок про війну Росії проти України. Крім цього речник Міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь підтвердив намір КНР сприяти мирним переговорам в Україні та продовженню співпраці, про яку раніше домовилися Сі та Путін.

“Путін не зміг забезпечити необмежене двостороннє партнерство з Китаєм під час візиту Сі до Москви, і ймовірно, що зустріч Лі та Путіна не розширила сферу російсько-китайської співпраці”, — йдеться в повідомленні Інституту.

Очільник китайського Міноборони прибув до Росії 16 квітня. Перед рукостисканням з Путіним він віддав російському президентові честь і зазначив, що у Москви та Пекіна “дуже міцні відносини, які переважають союзи часів холодної війни”. Як заявив член Держради КНР і міністр оборони країни Лі Шанфу, стосунки Росії та Китаю останнім часом покращилися.

Також Інститут вивчення війни повідомляв, що очільнику ПВК “Вагнер” Євгену Пригожину вдалося відновити прихильність Путіна. “Вагнерівці” почали отримувати боєприпаси та підкріплення, а Держдума РФ має намір розглянути питання надання статусу ветерана учасникам ПВК.

Автори звіту також згадали про те, що Путін особисто намагався врегулювати конфлікт між ПВК “Вагнер” та МО РФ, провівши зустріч між Сергієм Шойгу та Євгеном Пригожиним.

Аналітики припускають, що Путін міг зазнати розчарування у ЗС РФ через те, що захоплення Донбасу не відбулося до 1 квітня. У звіті також йдеться про те, що президент РФ, ймовірно, розраховує на взяття Бахмута напередодні 9 травня, щоб затвердити свій авторитет серед внутрішньої аудиторії.

У зв’язку з цим експерти вважають, що у Кремлі розглядають ПВК “Вагнер” як джерело бойових сил та мають намір використовувати інструкторів “вагнерівців” для підготовки мобілізованих до війни.

“Поліпшення відносин Путіна з ПВК “Вагнер” також може бути ознакою його нерішучості посилити мобілізацію”, — вважають аналітики.