Західним партнерам бракує політичної волі, аби надати Україні все необхідне для повернення всіх її територій, у тому числі Криму.

Таку думку висловив депутат Бундестагу від опозиційного Християнсько-демократичного союзу Родеріх Кізеветтер на 18-й річній конференції «Київський діалог» у Берліні.

«Бракує політичної волі, аби Україна отримала все необхідне, щоб Росія забрала свої війська з Криму. Коли б Україна змусила росіян піти з Криму, це було б поразкою Путіна. Але ми, здається, найбільше побоюємося саме цього», — зауважив політик.

Він звернув увагу на те, що минулого року Німеччина, четверта економіка світу, виділила зі свого бюджету 300 млрд на мінімізацію інфляції, зростання цін на енергоносії та подолання інших негативних наслідків війни, а на військову допомогу Україні – лише 1% цієї суми.

Кізеветтер зазначив: якщо німці насправді хочуть насправді підтримати Україну, вони повинні усвідомити, що метою Кремля є її знищення. У ситуації, коли навряд чи вдасться побачити беззастережну військову поразку Росії, партнери повинні підвищити тиск і чітко визначити свої цілі. Вимоги мають бути такими: визнання Росією права сусідів на існування, розслідування воєнних злочинів і виплата репарацій.

Захід, на думку парламентарія, взагалі вимагає від Росії дуже мало, натомість від України — дуже багато.

«Ми маємо вимагати виведення ядерної зброї з Калінінграда, виведення військ з Придністров’я та Грузії. І ось із цим «пакетом» іти на переговори, коли Україна відновить свій суверенітет», — сказав Кізеветтер, додавши, що найкращою безпековою гарантією є членство в НАТО.

Своєю чергою старший науковий співробітник Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланге погодився, що чимало західних урядів, включно з німецьким, сподіваються на перемир’я — що «якось усе вирішиться, і не треба буде думати про членство України в НАТО». Але ж саме членство в Альянсі є єдиною безпековою гарантією. Україна, за словами Ланге, веде переговори про безпекові гарантії із 17 державами. Але в колі партнерів України, зокрема, в Німеччині, «схоже досі не готові серйозно говорити про безпекові гарантії», адже є багато відкритих питань.

Експерт підкреслив, що Путін розпочав війну не для того, щоб захопити територію, а щоб фундаментально змінити безпековий порядок у Європі.

«І доки в нас не буде відповіді на запитання, як має виглядати безпековий порядок, миру не буде», — підсумував Ланге, який відвідував Україну, зокрема прифронтові зони, в липні та вересні цього року.

Попри це все, Німецька влада продовжує відкладати надання Україні далекобійних ракет Taurus. Зокрема, одним із найбільших противників постачання цих ракет є канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Депутат від Партії зелених Антон Хофрайтер закликав канцлера діяти рішуче щодо надання зброї Україні.

«Канцлер повинен припинити блокування доставлення Taurus. Вагання та технічні виправдання лише сприяють зміцненню віри Путіна в те, що він все ще може перемогти, і це лише продовжує війну»,– заявив депутат.

Зрештою речник канцлера Німеччини повідомив, що плану стосовно найближчого постачання ракет Taurus немає. Водночас він не виключив, що далекобійну зброю можуть поставити в Україну після того, як це зроблять Сполучені Штати.

«Подібні дебати передували рішенню Німеччини відправити в Україну танки німецького виробництва. Шольц погодився зробити це лише після того, як переконав президента Джо Байдена надіслати американські танки. Німеччина з того часу наполягала на постачанні нових типів зброї лише в тому випадку, якщо США також це роблять», – наголосив речник Шольца.