Лише за останні тижні про своє бажання створити політичні проєкти заявили ексспікер парламенту Дмитро Разумков та ексміністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Раніше у вільне політичне плавання пішли перший секретар Ради національної безпеки та оборони часів Зеленського Олександр Данилюк та генпрокурор Руслан Рябошапка.
Крім того, колишній голова Офісу президента Андрій Богдан теж намагається підтримати опозиціонерів. Пише видання “Фокус”.
Дмитро Разумков був ключовим членом команди Володимира Зеленського та першим номером списку партії “Слуга народу”, він очолив парламент. Про можливе протистояння із Зеленським голосно заговорили восени 2020 року під час так званої конституційної кризи. Тоді Дмитро Разумков ризикнув розкритикувати президентський законопроєкт щодо Конституційного Суду.
А через кілька місяців спікер виявився єдиним з 19 членів Ради національної безпеки та оборони, хто відмовився голосувати за рішення про введення санкцій проти соратника Віктора Медведчука — Тараса Козака — та його трьох телеканалів (“112 Україна”, NewsOne та ZIK).
Але останньою краплею стало те, що Разумков публічно не підтримував законопроєкт про олігархів: відправив його до Венеційської комісії, хоча лідер парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія просив цього не робити, після чого депутати втілили в життя рішення Банкової — звільнити Дмитра Разумкова. Що й сталося на початку жовтня.
А вже на початку листопада Разумков назвав прізвища народних депутатів, які готові підтримувати особисто його. У списку 25 імен. Більшість — “слуги”, які не голосували за звільнення Разумкова з посади спікера. Крім того, виключена раніше з фракції Людмила Буймістер та двоє депутатів із “Батьківщини”. Усі вони увійшли до міжфракційного об’єднання “Розумна політика”.
“Думаю, все це прелюдія до розколу фракції “слуг” і оголошення війни Зеленському. Той зробив свій перший хід, звільнивши спікера. Фактично сам створив собі проблему. Разумков часом трохи бунтував і бажав зберегти якусь подобу доброчесності, дуже умовну і сумнівну, але він все ж таки залишався лояльним до Зеленського. А його політичні перспективи, якби його не позбавили посади, були просто нульовими. Але після того, як це сталося, Разумков змушений був відповідати. Його відповідь, звісно, як укус комара, але реакція на Банковій і самих слуг” у парламенті змушує думати, що їх це дуже хвилює, і варіантів реакції на проблему не підготували”, — переконаний Чорновіл.
Паралельно в історії про колишніх союзників Володимира Зеленського, а нині потенційних опонентів, розгортається ще одна сюжетна лінія. Головна її дійова особа — ексміністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Після тривалих канікул в Італії він повернувся до України. Експерти кажуть: приїхав, бо розумів, що про найефективнішого міністра країна стала поступово забувати. Тому він з літака одразу поспішив у телеефіри, щоб згенерувати порцію критики для чинної влади.
Але його критика поки що більше схожа на заяви скривдженого. Нині Аваков як ніколи раніше слабкий. По-перше, він повністю втратив свій силовий актив — усі надії на його створену поліцію розпалися: якщо раніше він міг шантажувати Петра Порошенка, Володимира Зеленського, то зараз аргументів у нього не залишилося. По-друге, той, хто наважиться створити союз із Аваковим, має пам’ятати про високий антирейтинг ексміністра.
Разумкова та Авакова об’єднують нині не лише компліментарні висловлювання на адресу один одного, а й появи на телеканалах, що належать бізнесменові Рінату Ахметову. Вони посіли місце поряд з тамтешніми завсідниками — Арсенієм Яценюком та Володимиром Гройсманом.
“Сьогодні більше за інших незадоволений чинною владою саме Рінат Ахметов — він зазнає збитків у бізнесі. А коли Ахметов втрачає, він стає політично активним — йде на конфлікт із владою. Так було за часів Кучми та за часів Януковича”, — продовжує Чорновіл. До речі, на каналі Ахметова з’явилися не лише Аваков та Разумков, а й п’ятий президент України Петро Порошенко.
Очевидно, що підтримка Ахметова в Разумкова вже є. Якщо поглянути на склад нового об’єднання, то в списку, наприклад, можна знайти Людмилу Буймістер. Вона в нещодавньому минулому депутатка “Слуги народу”. Її виключили з фракції після неголосування за законопроєкт про олігархів. Буймістер відома тим, що лобіювала рішення, сприятливі Ахметову. Наприклад, ремонт електромереж за рахунок споживачів, а не обленерго.