Зі списку запрошених на інавгурацію не варто робити висновки про те, на кого з українських політиків робитиме ставку нова адміністрація США.
Про це пише політолог, директор аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов у своїй публікації для видання “Главред”.
Україну на інавгурації президента США Джозефа Байдена офіційно представлятиме наш посол у Вашингтоні Володимир Єльченко. У багатьох виникли питання – чому посол, а не президент, це обумовлено об’єктивними причинами або образою Байдена на Зеленського. Однак у серйозній політиці поняття образи пахне дитинством.
Тому, що б там не розповідали порохоботи про образливий для Байдена зміст розмов Зеленського і Трампа, все це – з розряду прикладної конспірології.
Зеленський зайняв виважену і розумну позицію, коли не став влазити в американські вибори ні на чиєму боці. І надалі це зіграє йому на користь.
На інавгурації Байдена не буде присутній не тільки Зеленський, а й лідери багатьох держав. Причини – цілком об’єктивні: по-перше, пандемія коронавірусу і карантинні обмеження, по-друге, надзвичайна ситуація у Вашингтоні, яку оголосив Трамп. Саме тому рівень представництва держав на урочистостях буде знижений, і захід пройде в камерному форматі.
Тому не варто робити далекосяжні висновки, виходячи зі списку запрошених на інавгурацію. І так очевидно, що команда Байдена куди краще знайома з українськими реаліями, ніж команда Трампа, і братиме активнішу участь у нашій долі.
Поза всяким сумнівом, тиск із боку Держдепу на українську владу буде на порядок сильнішим, ніж при Трампі.
Одразу позначати рамки і демонструвати образу Байден би точно не став – подібна поведінка властива політиці пострадянських країн, але не Вашингтону. Образа, якщо і присутня там, то вже точно не демонструється таким чином.
У будь-якому випадку, поки що не ясно, на кого новий американський президент робитиме ставку в Україні. Злі язики говорять про Арсенія Петровича (Яценюка, – Ред.), як про “улюблену болонку Нуланд”, і в неоконсервативних колах Демпартії США він – безумовний фаворит. Його позиції навіть кращі, ніж позиції Петра Порошенка.
Крім того, досить поцікавитися, якої думки дотримувався пан Кент про заслуги і достоїнства Петра Олексійовича. Та й сам Байден навряд чи забув, звідки прилетіли неприємності по ходу виборчої кампанії. Все це – явно не на користь Порошенка.
Проте Петро Олексійович, напевно, постарається потрапити на церемонію інавгурації Байдена – “хоч тушкою, хоч опудалом”. Але цілком очевидно, що це може бути тільки приватний візит.
Раніше запрошення на інавгурацію американського президента можна було купити – цього разу в умовах скороченого представництва такої можливості може й не бути.
У будь-якому випадку, Порошенку поки що зарано радіти перемозі Байдена, оскільки у нового американського президента залишилося ще чимало питань до Петра Олексійовича. Наприклад – яким чином їх конфіденційні розмови були записані і опинилися в руках недругів (адже просто так нічого не відбувається).
Потрібно стежити за діями нового американського керівництва. Поки що робити будь-які висновки про те, хто з українських політиків буде фаворитом Байдена, і як будуть складатися відносини Зеленського і нової американської адміністрації – рано.