Історик Ярослав Грицак підкреслює, що фронт дуже важливий, але не тільки він визначає долю, оскільки в затяжних війнах дуже важлива міцність тилу. А це, своєю чергою, залежить від допомоги Заходу.
«Бо врешті-решт війна не закінчується вирішальною військовою перемогою чи воєнним парадом, а котра сторона не буде мати сил нести тягар війни. І це кінчається колапсом одної сторони. Це не тільки українські внутрішні реформи, але й Захід сам має реформуватися. Питання, наскільки достатньо швидко реформуватимуться, як нам потрібно, чи будуть виконувати свої обіцянки»,- сказав історик в розмові одній радіостанції.
Втім, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко у коментарі для джерела розповів, що, на його думку, в першій половині 2024 року українськими силами оборони вестимуться переважно оборонні дії. А окупанти будуть вести наступ, оскільки їм потрібно піднести «перемоги» до виборів президента Російської Федерації.
«До початку так званих президентських виборів у Росії (заплановані на березень) окупанти повинні виконати норматив – піднести Путіну якусь велику перемогу. Тому вони й наступатимуть. Але після того, як закінчаться вибори, у них розпочнеться мобілізація, вони почнуть компенсувати втрати. Так чи інакше, але виникне оперативна пауза», – зазначив Коваленко.
Втім, у другій половині 2024 року можливі зміни на фронті, але це може статися лише за умови, що Україна використає «оперативну паузу» окупантів після президентських виборів.
«Перша половина 2024 року – це будуть саме оборонні дії. І фантазувати щодо якогось зламу та якоїсь швидкої великої перемоги я б не поспішав. Цей рік буде більше орієнтований на виснаження росіян, саме на виснаження. А вже за результатами 2024 року можна буде говорити про те, чого нам очікувати далі», — додав він.
