Ключове місто для звільнення Криму та чого чекати на полі бою взимку

Українські військові вже кілька разів продемонстрували свою вправність у звільненні територій. Тож можна обережно говорити про те, що ми обов’язково повернемо всі окуповані населені пункти. Росіяни теж це розуміють і в паніці намагаються готуватися до боїв.

Військовий експерт Сергій Грабський під час телемарафону розповів про окопи в Криму, бої у Бахмуті та місто, яке визначить долю українського контрнаступу.

Ключове місто для звільнення Криму
Мережею ширяться фото, як у тимчасово окупованому Криму росіяни риють окопи просто на пляжі та розставляють спеціальні бетонні захисні “зуби дракона” у деяких містах.

Грабський каже, що лінії оборони на пляжі не мають жодного інтересу та загрози для ЗСУ.

— Ніхто не збирається туди наступати. У Криму існує буквально кілька ділянок, на яких допустима висадка десанту. Виходячи з того, що у нас немає десантних засобів, ніхто не розглядає це питання серйозно. Хоча є сенс говорити про спеціальні підрозділи, які могли б у разі їх створення діяти на цьому напрямку, — сказав військовий експерт.

За його словами, ключовим містом для прориву українських військ є Мелітополь. Наше просування у напрямку Мелітополя є очевидним фактом та необхідністю. Грабський каже: хто володіє цим містом, фактично, володіє Півднем України.

Мелітополь — ключова точка, яка визначає подальший перебіг війни на Півдні.

Тому росіяни можуть стягувати туди техніку та військових, щоб стримати наступ.

Про бої у Бахмуті
Сергій Грабський розповідає, що Сватове пріоритетніше за Бахмут. У Сватовому діють підрозділи Збройних Сил РФ, а у Бахмуті — підрозділи приватних силових структур та “Л/ДНР”. Якість військ значно нижча.

— Під Бахмутом вони створюють зону постійної напруженості та у кривавий спосіб намагаються втримати якомога більшу кількість українських військ, — міркує військовий експерт.

Про розвиток подій взимку
Сергій Грабський вважає, що росіяни намагатимуться тримати ситуацію під контролем і нарощувати свій бойовий потенціал, щоб здійснити спробу контрнаступу. Хоча зараз не видно серйозного зосередження військ на території Білорусі, навіть попри те, що проводяться навчання та фіксується переміщення техніки.

Тієї кількості та якості військ, яка є станом на сьогодні, не вистачить, щоб здійснювати у найближчій перспективі серйозні наступальні операції з білоруського напрямку, — підкреслив експерт.

Натомість на Донеччині та Луганщині спостерігається серйозне переміщення військ у напрямку Старобільськ — Сватове. Також є зосередження військ у Бєлгородській області. Це вказує на те, що противник накопичує сили для нанесення контрудару.

До того ж Полковник СБУ, кіборг Донецького аеропорту та секретар комітету Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко розповів Яні Брензей про котел для російських військ на Лівобережжі та в Криму й успіхи Збройних сил України.

Превентивні удари ЗСУ по військах ворога
Після відходу на лівий берег Дніпра росіяни регулярно обстрілюють Правобережжя, що і передбачали українські військові. Військової логіки в цьому немає, передусім це терористичний мотив і спроба схилити Україну до поступок.

Збройні сили України діють превентивно — виявляють позиції противника, завдають ударів. Сили оборони намагаються, щоб російських атак було якнайменше.

Підрозділи спеціального призначення мають інші завдання: розвідка, диверсії, психологічна робота проти регулярних військ ворога. Це схоже на те, коли українські військові знищують ворога на відстані 500-700 км, наприклад, у Рязані чи Саратовській області.

Українські військові показують ворогу — ми скоро прийдемо, ви в небезпеці навіть на далекій відстані.

Зараз поки немає можливості перекинути сили й засоби на лівий берег Дніпра, немає сенсу тримати плацдарми, поки немає вимальованої операції.

На думку Романа Костенка, такий сценарій дуже ймовірний, якщо ми будемо розвивати Збройні сили України, отримувати озброєння, яке вражає на відстані понад 80 км. Тоді ЗСУ матимуть змогу перекрити всі логістичні ділянки Криму і коридор Маріуполь — Бердянськ.

Усе можливо, але треба планувати, все буде залежати від багатьох факторів, рішень керівництва, підтримки партнерів. З військової точки зору — все реально.

Росіяни розуміли, що рано чи пізно вони підуть з Правобережжя. Спочатку вони хотіли наступати на Одесу та Миколаїв, але сили оборони залишили їм тільки два варіанти: піти відразу або потрапити в котел. Особливо вибору в росіян і не було.