Зрив зернової угоди росіяни готували, а вибухи у Севастополі – це був тільки привід. Виходом із зернової угоди, росіяни намагалися протиснути експорт власного зерна та добрив. Про це 24 каналу розповів політолог Тарас Загородній. Він також зазначив, що у Путіна вже дуже мало важелів для шантажу. 

“Після того, як у Севастополі щось вибухнуло, а потім СБУ виклали відео, що ці вибухи не були даремними. Але ж після вибухів у Криму, Путін вирішив піти ва-банк, і щось вирішувати, бо важелів тиску на світ у нього вже немає”, – пояснює експерт. 

Але, за словами Загороднього, все пішло не за планом, бо гарантом зернової угоди є Туреччина – і вона показала, що все гаразд, все працюватиме.

“Конкретно в цій ситуації, Ердоган показав, що Росія не потрібна для того, аби зернові угоди працювали,– додає фахівець.

Тарас Загородній каже, що Туреччина взяла під контроль прохід конвоїв із зерном, це те, про що говорили ще на початку літа.

“Після заяв Путіна вчора та сьогодні, можна зробити висновок, що Одеса та її акваторії вже вступили в НАТО”, – резюмує Тарас Загородній.

Як зазначає Обозреватель, цей безглуздий крок Росії викликав обурення і засудження у багатьох країн і міжнародних організацій. Зокрема, керівництво НАТО закликало РФ терміново повернутися до виконання “зернової угоди”. “Президент Путін має припинити використання продовольства як зброї та зупинити його незаконну війну проти України. Ми закликаємо Росію переглянути своє рішення… аби продовольство було доступно тим, хто потребує його більше за всіх”, заявили офіційні представники Північноатлантичного Альянсу.  Фактично спільний тиск багатьох країн світу, зокрема Туреччини виявився ефективним, тому демарш Кремля виявився настільки нетривалим.

Варто зазначити, що раніше уряд України вже попереджав про те що, Росія збирається вийти із зернової угоди, оскільки останнім часом (починаючи з вересня) створювала штучні перепони для руху вантажних кораблів. Не слід забувати, що діюча угода була розрахована на 120 днів і мала офіційно закінчитися наприкінці листопада. Фактично, російське керівництво використало шанс перевірити реакцію світу за два тижні до саміту G20 в Індонезії, для того, щоб мати там інструмент шантажу світового співтовариства, яким буде питання про підписання нової “зернової угоди”, в тому числі у власних економічних інтересах.

Кінцевою метою російського шантажу, очевидно є спроба виторгувати у світових лідерів призупинення бойових дій на умовах Росії, тобто як мінімум визнання окупованих територій України. Однак важко уявити, що така спроба буде мати хоча б якийсь успіх, з огляду на вкрай знищену репутацію Росії як договороспроможної сторони.

Варто також пам’ятати, що “зернова угода” розглядається Росією також і як інструмент просування власних економічних інтересів, адже достатньо великий обсяг експорту російської сільгосппродукції страждає від санкцій, тому Кремль прагне включити у “зернову угоду” також і власну агропродукцію і добрива, що є критично важливим для нього. Також міністр сільського господарства Росії Дмитро Патрушев (син голови Радбезу РФ Миколи Патрушева) заявляв про готовність безоплатно постачати російське зерно країнам Африки, мотивуючи це тим, що українське до них не доходить.

З огляду на чутки про президентські або прем’єрські амбіції Патрушева-молодшого, можна констатувати певні спроби виводу молодого функціонера на рівень міжнародного і внутрішнього піару, що може тільки підтверджувати ймовірність майбутніх пертурбацій у вищих ешелонах влади РФ. З іншого боку, Захід теж може тиснути на РФ відмовою пропускати російську агропродукцію, тому російський шантаж має всі шанси зіграти проти них самих.