Як відомо, наші захисники готуються до контрнаступу. Та в будь-якої армії, яка планує широкомасштабний наступ, є місяць.

Про це в інтервʼю українському виданню заявив полковник запасу ЗСУ та військовий експерт Роман Світан. За його словами, саме за перший місяць руху можна досягнути максимальної кількості пройдених кілометрів та розбитих ворогів.

“Так званий “золотий місяць”, протягом якого можна рухатися не зупиняючись, підтягуючи резерви, розвертаючись, стримуючи фланги”, – заявив Світан.

Далі вже – позиційна війна.

От рівно стільки, скільки в перший місяць вийдемо, рівно стільки це вже називається й наше, – сказав військовий експерт.

Він зазначив, що далі вже буде зачистка тих позицій, які відіб’ють, оскільки буде наступний етап.

“Це вже підтягування резервів, накопичення резервів, зачищення території”, – розповів льотчик-інструктор.

Полковник ЗСУ в запасі наголосив, що цей процес триває ще близько пів року.

“Тому максимально ми просунемося у перший місяць – цей “золотий місяць”. А далі кілька місяців будемо зачищатися та збирати резерви для наступного руху”, – підсумував Роман Світан.

Водночас окупанти бояться підготовчої частини наступу, тому що ми не знаємо, де він почнеться – чи то на Кінбурнській косі висадяться, чи на Токмак підуть, а через Токмак – на Мелітополь, ніхто нічого не знає. Але відомо, що буде вогнева підтримка і в України зараз накопичено великі ресурси, передані Заходом, звісно, щоб її забезпечити на напрямку удару, тобто там нічого живого не залишиться.

Про це розповів правозахисник Марк Фейгін

Усе полетить під укіс, треба визнати чесно, що й артилерія, і М155, і «хаймарси» – надзвичайно ефективні. Ця високоефективна зброя ще з серпня минулого року довела свою високу ефективність. І якщо цих засобів стало більше, а судячи з того, що навіть проривається як інформація, збільшилися вони в рази. І причому дивіться, як у пропагандистських ефірах військові спеціалісти, кажуть, що боятися треба цього. З ночі як почнуть – нічого живого не залишиться. Усі БК і штаби буде покладено.

А оскільки американці беруть участь у плануванні наступу – це їхній фірмовий стиль: хоч в Іраку, хоч де, – вони завжди саме так діють. Спочатку треба розчистити все, у противника не повинно лишитися нічого, масований удар ракетно-бомбово-снарядний має зробити так, що чинити спротив не буде можливості. Я думаю, що швидше за все так і відбуватиметься операція контрнаступу, причому цілком можна припустити, що почнуть обстрілювати одну частину, російська сторона кинеться туди, намагатиметься стримати контрнаступ, забезпечити оборону, а станеться щось у зовсім несподіваному місці, десь висадиться десант. Тому я думаю, що нервозність підвищена, психологічний стан дещо пригнічений. Є ще один чинник, адже вони весь час казали, від кінця грудня: наш буде контрнаступ, ми підемо. А те, що ми бачимо сьогодні, – це і є наступ російських військ.
Те, що зараз відбувається, – це, як виявилося, все, на що здатна російська армія.

Максимум, що вони взяли, – Соледар. Ще в напівоточенні Бахмут – а що ще вони взяли? Тут порахували, кажуть, 0,004 – територія, яку вони приростили з моменту цього контрнаступу. Нічогенько так, це виходить практично нічого. Тобто якщо весь їхній контрнаступ з усіма цими «м’ясними штурмами» – це 0,004, ну, добре, 0,005, хай навіть 0,01. Але ж це ніщо, бо вони втрачали під час Харківської операції до 11 тис. кв. км, якщо я не помиляюся, якщо ми говоримо про деокупацію частини Харківської області. Про правий берег Дніпра усе зрозуміло, теж можна порахувати. Просто це говорить про те, що можна втратити Бахмут, можуть українські війська його залишити – а потім розрізати фронти й узяти Мелітополь.
І зайти в Донецьк, наприклад – підсумував Фейгін.