Самопроголошений президент Білорусі влаштував роздачу паспортів біженцям із України.

Паспорти громадян Білорусі отримали 290 українців. Здебільшого це особи, які прибули з Донецької та Луганської областей, про це свідчить указ самопроголошеного президента Олександра Лукашенка від 12 травня.

У прес-службі президента Білорусі зазначили, що із серпня 2021 року було прийнято в громадянство 1784 українці, з них 390 дітей. Підрозділами з громадянства та міграції МВС Республіки Білорусь за той же період оформлено білоруське громадянство 1750 громадян України у спрощеному порядку.

Варто зазначити, що режим білоруського диктатора Олександра Лукашенка найближчим часом лавіруватиме і поводитиметься нахабно, намагаючись уникнути відповідальності за співучасть у війні Росії в Україні, пише Брайан Вітмор, старший науковий співробітник Євразійського центру Atlantic Council.

«Лукашенко чудово усвідомлює, що ще до війни він у розпачі дозволив лідеру Кремля розширити економічну, політичну та військову присутність Росії в Білорусі, що призвело до ефективної м’якої анексії його країни. У вимушеному “шлюбі” з Володимиром Путіним він пов’язаний по руках і ногах, не має великого впливу і залежить від милості Кремля. Тож інстинкт виживання Лукашенка також підказує йому, що треба триматися Путіна та підтримувати його у війні проти України», — пише автор.

«Найближчими тижнями і місяцями Лукашенко продовжуватиме лавірувати, брехати, пускати пилюку в очі і говорити нахабно. Він може навіть спробувати повторити маневр, який здійснив після російської анексії Криму у 2014 році та озброєної інтервенції на Донбас, коли представив себе другом Заходу та чесним посередником у конфлікті між Москвою та Києвом», — додає аналітик.

Але, незважаючи на це, вважає він, Лукашенко один з агресорів у війні Путіна. Він дозволив кремлівському автократу використати територію Білорусі для незаконного вторгнення до суверенної та демократичної країни.

«Лукашенко несе прямої відповідальності за загибель тисяч невинних українських громадян. Як Путін, та інші представники російського командування, він має бути притягнутий до відповідальності. Пусканням пилу у вічі нас вже не проведеш», — резюмує науковий співробітник Atlantic Council.

Незважаючи на це, білоруський диктатор Олександр Лукашенко, який став союзником РФ у її війні проти України, нещодавно намагався навіть нарікати, що бойові дії надто затяглися.

Узурпатор зізнався, що, на його відчуття, так звана «спецоперація РФ» йде не за планом. Намагається викрутитись?

«Якщо чесно, я не думав, що ця операція затягнеться таким чином. Але я не настільки занурений у цю проблему, щоб сказати, за планом там у них йде, у росіян, як вони кажуть, чи так, як це відчуваю. Хочу ще раз наголосити, я відчуваю, що ця операція затягнулася», – сказав він в інтерв’ю AP.

Нагадаємо, що головний редактор Єврорадио Павло Свердлов також попереджав, що білоруська разом із російським диктатором Володимиром Путіним планували бойові дії на території України, але після завершення війни Лукашенко намагатиметься «зіскочити» та обдурити Україну, як 20 років обманював європейських політиків.

Думаю, що спочатку у Путіна і Лукашенка був зовсім інший — російські війська за кілька годин беруть Київ, а білоруські приєднуються до них через пару днів для того, щоб пройти парадом Хрещатиком. За всієї неймовірності цього плану, мені здається, і в Кремлі, і в Мінську в нього вірили. А якщо навіть не вірили до кінця, то дуже хотіли щоб так і сталося.

Через два з лишком місяці вже ніхто всерйоз не сприймає можливості того, що білоруські військові будуть задіяні на території України — зайдуть зі зброєю, заїдуть машинами, щось брати, щось стріляти. Не в останню чергу через позицію самих військових, через потужний антивоєнний рух, який підняв білорусів на досить масові вуличні протести, незважаючи на те, що всі чудово розуміли, чим це закінчиться.

Тепер і сам Лукашенко як політик, який любить сидіти на кількох стільцях одразу, зрозумів, що той стілець, на якому білоруські військові, білоруські офіцери та солдати в’їжджають в Україну, — це не той стілець, на якому йому хочеться сидіти. Відповідно, він крутиться і намагається зіскочити на якийсь інший, м’якший.