“The New York Times” пише, що “фінляндизація України” є частиною дипломатичного дискурсу, хоча президент Франції Еммануель Макрон заперечив, що вживав такий термін.

“Президент Франції Еммануель Макрон у понеділок використав термін часів холодної війни, сказавши журналістам під час польоту до Москви, що “фінляндизація” України була “однією з моделей на столі” для послаблення напруженості з Росією.

У вівторок, стоячи поруч із президентом України Володимиром Зеленським у Києві, Макрон заперечував цю репліку, яка, схоже, поставила його в суперечку не лише з українцями, а й із США. Але ця ідея знову обговорюється в дипломатичних колах”, зазначається в матеріалі.

Нагадаємо, 8 лютого під час пресконференції лідерів України та Франції в Києві журналістка американского видання “Bloomberg” запитала у Макрона: “Вчора Ви сказали, що фінляндизація України є однією з опцій. Що ви мали на увазі?”.

Макрон відповів:

“Я не вживав жодних цих формул. Ви використали формулу “фінляндизації.” Я такого не чув. Я казав навпаки, що ми не можемо припинити політику відкритих дверей НАТО, бо для багатьох країн буде проблема – зокрема для Фінляндії. Але я нікого не застосовува такої категоризації щодо України. Я не знаю, звідки Ви це взяли”.

Зеленський також сказав, що вперше чує про “фінляндизацію України”.

“The New York Times” зазначає, що термін “фінляндизація” стосується суворого нейтралітету Фінляндії під час холодної війни, закріпленого в договорі з Москвою 1948 року, коли напруженість між Радянським Союзом і Заходом була на високому рівні.

Договір гарантував Фінляндії, що вона не зіткнеться з радянським вторгненням, але натомість вона погодилася залишатися поза НАТО і дозволила сусідньому гіганту здійснювати значний вплив на її внутрішню та зовнішню політику.

NYTimes зазначає, що одні експерти констатують, шо поступки Москві щодо намірів Києва на членство в НАТО суперечать тому, до чого прагнула Україна, а інші стверджують, що “фінляндизація” є найкращим курсом, який може обрати Україна.

Також зазначається, що Фінляндія колись була нейтральною буферною державою між Радянським Союзом і НАТО, але тепер є повністю сумісною з НАТО та з західною “архітектурою безпеки” – і більше на стороні Заходу.

Варто зазначити, що Росія на чолі з президентом Володимиром Путіним вимагала від Заходу “гарантій безпеки” у вигляді зобов’язань, що Україна не стане членом НАТО.

Президент США Джо Байден сказав, що нації мають бути вільними у виборі власних союзів. Таку ж позицію озвучував генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Фінляндія не є членом НАТО, але співпрацює з Альянсом і заявляє, що має право подати заявку, якщо захоче. Міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто заявив, що його країна наразі не планує вступати в НАТО.

Про це він сказав після зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у французькому Бресті, повідомляє “Європейська правда”.

“Фінляндія не обговорює приєднання до НАТО, і у Фінляндії не планується такий проєкт… Політика безпеки Фінляндії залишається незмінною”, – сказав Хаавісто.

Коментуючи попередження міністра закордонних справ Польщі про те, що Європа зараз опинилася ближче до війни, ніж будь-коли за 30 років, Хаавісто сказав, що він розуміє тиск на Україну та Польщу через наростання напруженості на їхніх кордонах.

“Але я сподіваюся, що ми не в такій ситуації”, – сказав Хаавісто.

Зацікавленість Фінляндії та Швеції щодо членства в НАТО стала темою міжнародних дебатів цього тижня, коли російські та американські чиновники провели переговори щодо політики безпеки в Женеві.

У четвер держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв’ю MSNBC натякнув, що Фінляндія хоче приєднатися до НАТО після того, як речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що Росія розглядатиме вступ Фінляндії в НАТО як “інструмент конфронтації”.

Фінляндія довгий час залишала двері в НАТО відкритими, заявляючи, що вона має право подати заявку на членство, якщо захоче.