Завдяки співпраці для виробництва дронів-камікадзе “Шахед”, Москва планує виготовити тисячі дронів за найближчі роки.

Американське видання The Washington Post отримало внутрішні документи від зими 2022 до весни 2023 року про співпрацю Москви й Тегерана у виробництві “Шахедів”.

У внутрішніх документах вказаний завод з виробництва іранських безпілотників у спеціальній економічній зоні “Алабуга” в російському Татарстані. Згідно з планом, до 2025 року за планом має випустити 6 000 “Шахедів”.

Росія та Іран співпрацюють у форматі “франшизи”: Іран поділився з Росією проєктною документацією та власними компонентами для виробництва дронів, а російська сторона має на цій основі відтворити виробництво в себе, масштабувати його та розв’язати проблеми з дефіцитними компонентами й логістикою.

Згідно з даними журналістів, щоб масштабувати виробництво завод активно заманював працівників вищими, ніж у середньому по Росії зарплатами, подекуди навіть вдесятеро. Тим, хто був незгоден із місцем роботи, максимально ускладнювали звільнення.

Також російські фахівці їздили в Іран для “обміну досвідом”, а до деяких таких відряджень залучали мігрантів із країн Середньої Азії, тому що вони частково розуміють фарсі.

Згідно з документами, план виробництва заводу в “Алабузі” має реалізовуватись у три етапи:

  • Іран постачає Росії дрони в розібраному вигляді, де їх збирають.
  • В Росії налагодять власне виробництво корпусу “Шахедів”, тоді як електроніку й двигуни продовжать ввозити.
  • Мінімальна допомога Ірану й вихід на цільовий показник у понад 4 000 дронів, які передадуть російським військовим до вересня 2025 року.

Наразі найбільша проблема Росії полягає у відсутності електроніки, яка виробляється на Заході. Проте частину електроніки російська сторона отримала вже отримала, обійшовши санкції. Також деякі компоненти вдалось відтворити в себе й Білорусі, зокрема за допомоги Китаю. Водночас у The Washington Post повідомили, що в Росії досі зберігаються проблеми з виробництвом двигунів.

Окрім цього, близько 25% дронів, які Іран постачав російській стороні, були несправними. Також експерти стверджують, через труднощі з компонентами російський завод відстає від графіка щонайменше на один місяць. Були випадки, коли Росія не налагодила логістику доправлення партій іранських дронів.

При цьому США наполягають на тому, щоб Іран припинив продавати “Шахеди” Росії в рамках “неписаних домовленостей” між Вашингтоном і Тегераном щодо зменшення напруги та стримування тривалої ядерної кризи.

За словами іранського чиновника та іншої особи, проінформованої про переговори, США хочуть, щоб Іран припинив постачання Росії безпілотників, які Москва використовує у війні в Україні, а також запасних частин для безпілотних літальних апаратів.

Водночас у Тегерані досі заперечують, що постачають ці дрони Росії. Там навіть неодноразово просили Москву не використовувати їх у війні, але Вашингтон хоче “більш конкретних кроків”.

Будь-які додаткові неофіційні угоди все одно означали б успіх для Байдена, адже непрямі переговори тривають уже два роки. США намагаються відновити ядерну угоду 2015 року, яку Тегеран підписав зі світовими державами, та ослабити напруженість на Близькому Сході.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що США використовують стратегію стримування, тиску та дипломатії, щоб гарантувати, що Іран не отримає ядерну зброю. Також там хочуть притягнути Тегеран до відповідальності за порушення прав людини та “надання безпілотників Росії для її використання у війні проти України”.

Учасники переговорів сподіваються, що обидві сторони домовляться про заходи деескалації. Для Ірану це означатиме:

  • згоду не збагачувати уран вище 60 відсотків чистоти;
  • покращення співпраці з Міжнародним агентством з атомної енергії;
  • зобов’язання не націлюватися на американців.

У свою чергу Вашингтон утримається від запровадження нових санкцій у деяких сферах, за винятком тих, що стосуються прав людини, і не буде суворо контролювати санкції, які вже діють щодо продажу нафти.

Іран хоче, щоб США вплинули на європейських союзників та вони теж послабили тиск, оскільки економіка Ірану задушена санкціями США.