Новини про легендарного українського пілота-винищувача, який один за одним збиває в небі над столицею ворожі літаки, — Привида Києва на початку війни буквально заполонили інфопростір.

Про нього писали навіть державні органи. 
 
Однак згодом, коли росія­ни вже були витіснені з Київщини, у ПвК зізналися: насправді Привида Києва не існує. Це не одна людина, а “збірний образ пілотів 40‑ї бригади тактичної авіації ВПС, які захищають небо над столицею”. Як це відбувалося? 
 
Зранку 24 лютого росіяни спрямували по Україні понад 155 ракет. Ворог кількома хвилями вдарив по всіх радіо­локаційних підрозділах радіо­технічних військ — очах Повітряних сил, а також по аеродромах, позиціях ЗРВ і пунктах управління. 

Противник намагався придушити усю систему протиповітряної оборони (ППО) і панувати у повітрі. 

По кожному аеродрому росіяни випустили більш як 30 ракет, щоб українські пілоти не могли злітати і протидіяти ворогу. Однак частину авіації вдалося вивести з-під удару і передислокувати на інші аеродроми. 

Російська авіація намагалась залетіли в український повітряний простір просто ж з першими ракетними ударами. 

З Півночі ворожі пілоти залітали низько, по руслу Дніпра, використовуючи рельєф місцевості. Кордон з Півночі перетинали переважно їхні бомбардувальники, штурмовики та гелікоптери – без прикриття винищувачів. 

На початок повномасштабного вторгнення російська авіація переважала українську в чисельності щонайменше у 5 разів. Окрім того, російська авіація переважала віт­чизняну в технологіях. Адже всі українські літаки були вироблені ще в радянський час — у 1980‑1990‑х. 

Видання зазначає, що за лютий – березень у боях з українського боку могло загинути до 10 льотчиків-винищувачів у Київській, Житомирській та Чернігівській областях, де точилися основні бої. 

У ПвК Центр підтвердили лише те, що 8 льотчиків, які належали до бригад їхнього підпорядкування, дістали звання героїв посмертно.