Виявляється, перестановки у владі РФ і їхні плани на начебто мирні переговори тісно пов’язані.

Керівник Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу Сергій Гармаш, роз’яснив, як пов’язані заяви Путіна про мир та кадрові зміни в Росії.

«Я помічаю пряму взаємозв’язок між інтенсифікацією російських дій навколо перемовин та тими кадровими змінами, які відбуваються в силовому блоку РФ.На мій погляд, ці перестановки спричинені двома чинниками. По-перше, впливом військового блоку, який посилився і який уособлює Шойгу у зв’язці з Герасимовим, що стало небезпечним для Путіна. По-друге, нездатністю Шойгу забезпечити тривалу перманентну війну економічно. А Путіну потрібна або перманентна війна, або переговори із Заходом і вихід із війни на його умовах.», — зазначив експерт.

Сергій Гармаш сказав, що Бєлоусов, якого призначив Шойгу на посаду міністра оборони, має за мету забезпечити здатність російської економіки взагалі (не лише ВПК) вести тривалу військову кампанію проти України.

Він називає процеси, що відбуваються у РФ, «в’єтнамізацією» конфлікту, роблячи паралелі з війною США у В’єтнамі. Іншими словами він сказав, що це постійна довготривала війна далеко від російської території. Спроба створення «буферної зони» у Харківській області зараз саме вписується у цей сценарій.

«Сьогодні склалася така ситуація, коли Путін розуміє, що повного знищення української державності він уже не досягне. Щобільше, навіть якби досяг, це не дасть йому можливості відновлення відносин з Заходом – легітимізації основними економіками світу. Тому він має лише два сценарії: або реально затягнути війну до кінця свого правління; або загрозою затяжної війни та демонстрацією відповідної спроможності, спокушати Захід риторикою про готовність до миру та переговорів. Ось для такої демонстрації чи реального затягування війни йому потрібен економіст у Міноборони.», — сказав керівник.

Експерт зазначив, що найголовніше для Путіна зараз — це змусити Захід вести з ним діалог. Чи то на умовах сили, чи на умовах компромісу, але змусити розпочати переговори.

Це означатиме його легітимізацію та перехід із категорії ворога та злочинця до категорії лідера частини світу, з яким він бажає домовлятися. Сам факт діалогу Заходу з Путіним свідчитиме про те, що диктатора вже не усувають.

Це визнає можливість збереження його влади в Росії. Ордер на арешт Путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом, також можна буде скасувати. Для цього потрібно змусити Захід сісти за стіл переговорів «про Україну», як він висловився нещодавно в інтерв’ю китайським ЗМІ. Не «з Україною», а «про Україну». Це означає обговорення нашої країни без нашої участі.

«Україні точно не вигідно затягування війни. У нас значно менша ресурсна база, ніж у РФ. Та й психологічний ресурс теж виснажується. Все ж таки ми, на відміну від росіян, живемо у війні, а не спостерігаємо її. Для нас сценарій перманентної війни може мати катастрофічні внутрішньополітичні наслідки. І Захід також розуміє це. Тому ситуація є досить небезпечною. Якщо загроза перманентної війни на тлі спокуси Заходу миром спрацює, то для України це означатиме територіальні втрати, а можливо, і зниження рівня політичної підтримки. Особливо якщо у США переможе Трамп.», — відзначив Гармаш.

Сергій Гармаш резюмуючи зазначив, що саме через це Путін зараз настільки активно заявляє про мир, сподіваючись на можливі переговори з Заходом. І саме тому через кадрові зміни він демонструє свою готовність до постійної війни, яка виснажує Захід та Україну. Ця війна може стати реальністю, якщо Путіну вдасться захопити Донецьку та Луганську області, а також створити буферну зону на кордоні з РФ.