Операція "укрупнення".
Міністерство освіти та науки України дбає про нас і має благі наміри, щоб зробити процес навчання легшим, а працевлаштування в подальшому швидшим. З такою метою МОН вирішило "урізати" кількість спеціальностей в вишах. Спеціальності переформатують у спеціалізації і вони будуть вивчатися, як поглиблення в предмет. Фахівці керувалися такими причинами:
1) Переводитися в закордонні виші стане простіше.
2) Проблема працевлаштування стане меншою, адже з ширшою спеціальністю легше знайти роботу.
Все було б добре, але виникає питання: що робити тим, хто вже навчається пару років? Всі питання розглядаються та вирішуються. Остаточні результати будуть виставлені на загал найближчим часом.
Чим менше, тим краще?
Хотіли зробити з 150 спеціальностей 60-80, проте не вдалося. Спроба МОН закінчилася скороченням до 109.
"Перед нами стояло завдання зрозуміти, наскільки відрізняється програма зі схожими спеціальностями і чи зможемо ми вже в майбутньому навчальному році переформатувати навчальний процес. Наприклад, у вишах України ми нарахували рекордну кількість IT-спеціальностей – 12, але при цьому чим відрізняються, скажімо, "комп'ютерні науки" від "інформатики", ніхто відповісти не може. Злиття спеціальностей також чекають такі напрямки, як "Електрична інженерія", "Виробництво і технології", "Сфера обслуговування" тощо. Порівнюючи програми, ми бачили, що серед них були такі, де два-три курси викладають одне і те ж, і тільки в останні роки навчання програма розходиться. Ось з таких спеціальностей і чекала робота по злиттю, переформатування кафедр тощо. Випускникам, які вивчилися за "злитою" спеціальністю, видаватиметься диплом більш узагальненого варіанту, а сама спеціальність, швидше за все, стане спеціалізацією – вивчати її будуть з третього курсу", – розповідає Інна Совсун.
Працюємо для Європи.
Вузькі спеціальності, як виявляється, створюють неабиякі проблеми студентам, які шукають роботу.
"Роботодавець найчастіше відмовляє вузькопрофільному фахівцю, якщо, припустимо, його профіль тимчасово не затребуваний", – пояснює директор HR-департаменту однієї з київських компаній Ольга Орленко.
МОН думає на перспективу і тому друга причина укрупнення – навчання, стажування та робота закордоном.
"Багато наших спеціальностей іноземцям незрозумілі – у міжнародному класифікаторі їх немає. Укрупнення спеціальностей – можливість "вписатися" в Європу", – пояснила експерт.
Звільнити і зекономити.
МОН заздалегідь готувалися до обговорення щодо злиття спеціальностей, залучили економістів, бізнесменів, роботодавців та інші зацівалені авторитетні кадри. Попри те, що у кожного були свої аргументи, спеціалісти одноголосно вирішили: "Укрупнення треба!"
"Приймаючи на роботу вузького спеціаліста, роботодавець програє: крок вліво – крок вправо може виявитися новачкові не до снаги. Для нас укрупнення означає, що ми будемо отримувати всебічного фахівця", – зазначили в Асоціації роботодавців України.
Експерти експертами, а от у вишах такої перспективи злякалися. Масові скорочення нікого не порадували.
"Через те, що в деяких вишах спеціальності були створені штучно, під кафедри, професорів та наукові навчальні поради, одну і ту ж лекцію читають кілька викладачів у різних групах замість того, щоб її провів один викладач, але для більшої аудиторії. Тому скорочення неминучі. Викладачам це загрожує в меншій мірі, а ось завідувачі кафедрами постраждають, адже нинішньої кількості кафедр вже не буде", – пояснює Совсун.
Заступник міністра наполягає на тому, що "злиття" допоможе зекономити та покаже, хто з викладачів найкращий і кого варто лишити.
Виші міряються пріоритетністю.
На цьому зміни не закінчуються. З нового навчального року готуйтеся до того, що вступ буде відбуватися на підставі пріоритетних спеціальностей. Так у міністерстві хочуть побороти плутанину, яка виникає при зарахуванні. Якщо є бажання вступати до ВНЗ, то потрібно до цього процесу підходити з максимальною відповідальністю.
"Вступник визначає пріоритетність вишів, і йому підбирається максимально вигідний варіант (із зазначених ним 15) того, куди він може вчинити. При цьому інші відсікаються, і абітурієнт роздумувати вже не зможе. Наприклад, якщо для нього пріоритет номер один – факультет права університету Шевченка, і він проходить туди по балах, то його чекають саме там, навіть якщо він пройшов ще в 5 вишів. Якщо в Шевченка абітурієнт не проходить, зате пройшов у другий за пріоритетністю виш, то всі інші відсікаються (і так до 15-го). Ми зараз працюємо над програмним забезпеченням, щоб здійснити цей принцип і студентам не довелося блукати в 15 списках. При системі трьох хвиль зарахування був бардак – при ній хто перший куди добіжить, той і вчинив. Було багато випадків, коли діти з більш високими балами бачили, що зарахували когось з більш низькими, оскільки вони прийшли першими або дали хабар. Нова модель створена, щоб знайти оптимальний варіант, а всі інші відмінусувати", – розповідає Совсун.
Новий навчальний рік по-новому.
Формування програм на 2015-2016 навчальний рік йде повним ходом. Що повинен знати і вміти студент, прописано в цим програмах. Цю частину не переробляють, а от освітньо-професійні програми діяти перестануть.
"Ми дамо вишам можливість самим скласти перелік, який конкретно в своєму навчальному закладі вони вважатимуть більш раціональним і розумним. Крім того, нововведення допоможе і знизити навантаження на викладачів – ставку скоротять до 600 годин (могло бути і 800, і 900 – у всіх по-різному). Це, звичайно, не 200-300 європейських, але все ж. Штучно роздувати дисципліни вишам буде невигідно, тому що у них бюджет обмежений", – розповіли в МОН.
От наступне нововведення має потішити студентів, адже дисципліни теж "уріжуть".
"Протягом року студент повинен слухати не більше ніж 16 дисциплін (зараз – 20-25) і не більше ніж 8 на семестр (зараз – 10-16)", – пояснила Совсун.
На цьому ще не закінчено. МОН працює і надалі і розробляє схему, за допомогою якої студенти обиратимуть чверть з представлених дисциплін.
Автор: Валентина Рущак