Проведення дострокових парламентських виборів сьогодні є питанням, яке хвилює більшість українців з активною громадською позицією. Про це багато пишуть в періодиці, в Інтернет-виданнях та в інших джерелах масової інформації.
Так журналіст Сергій Лещенко на "Українській правді", розповідаючи про підсумки закритої зустрічі Президента України з членами фракції "УДАР" коментує: «Вибори до Верховної Ради мають відбутися в жовтні 2014 року. Це – мета Порошенка, яку він озвучив на зустрічі. Але домогтися її він зможе лише в разі звільнення Донецької та Луганської областей від сепаратистів до серпня. Тож, як випливає зі слів Порошенка, доля дострокових виборів вирішиться протягом двох найближчих тижнів. Якщо запропонований ним план по врегулюванню ситуації на сході буде виконано, то вибори почнуться у заплановані терміни – у середині жовтня. Для цього виборча кампанія, яка має тривати два місяці, повинна початися у середині серпня. Хоча Конституція містить три підстави для розпуску парламенту, реально застосовано може бути лише одна з них – відсутність у Верховній Раді коаліції протягом 30 днів. Це означає, що розвалитися коаліція має вже у середині липня…».
Така позиція журналіста стала «пророчою». Дві фракції Верховної Ради України вийшли зі складу коаліції. 24.07.2014 р. прес-служба Президента України на офіційному сайті розмістила заяву Президента України щодо виходу фракцій зі складу коаліції: «Всі опитування громадської думки, як і безпосереднє спілкування з людьми, показують, що суспільство хоче повного перезавантаження влади. Однак, вихід народних депутатів з коаліції, я впевнений, не має паралізувати роботу парламенту».
Не менш актуальним питанням, яке хвилює суспільство є проведення часткової мобілізації громадян. Необхідність прийняття рішення Президентом України про часткову мобілізацію зумовлена поширенням проявів тероризму на території України, що призводять до загибелі мирного населення, військовослужбовців і працівників військових формувань та правоохоронних органів України у східних регіонах держави, концентрацією угруповань військ (сил) зі значним наступальним потенціалом на території Російської Федерації поблизу державного кордону України, загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України.
Згідно п.5 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вид, обсяг, порядок і строк проведення мобілізації визначається Президентом України в рішенні про її проведення.
Відповідно до даних, що розміщені на президентському сайті 21.07.2014 р. Президент України підписав Указ №607\2014 «Про часткову мобілізацію» на всій території України, крім Автономної Республіки Крим та м.Севастополя. Згідно з п.3 Указу мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності Указу. Відповідно до п.8 Указу документ набуває чинності після його затвердження Верховною Радою України.
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» (законопроект зареєстровано за №4320а), який підписаний Президентом України 23.07.2014 р.
Враховуючи вищенаведене можемо підсумувати, що суспільство країни буде розділено на дві категорії, одні будуть мобілізовані до зброєних сил України з метою захисту нашої держави від тотальних проявів тероризму, інші будуть задіяні в парламентських виборах, що будуть проводитись після розпуску Верховної Ради України, який відбудеться, якщо коаліція не буде сформована протягом найближчих 30 днів.
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Як передбачено статтею 10 Закону України «Про вибори народних депутатів України» право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії або шляхом самовисування відповідно до Закону.
Згідно з стаття 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови отримання певного пакету документів та грошової застави.
Змоделюємо ситуацію коли будь-яка особа, яка підлягає мобілізація захотіла реалізувати своє право бути обраним до органів державної влади. Зокрема в особи виник намір самовисувати свою кандидатуру в депутати Верховної Ради України, вона подала передбачені законодавством документи і отримала довідку Центральної виборчої комісії про прийняття документів, яку пред’явила у військоматі. Виникає питання, на яке немає однозначної відповіді у чинному законодавстві, зокрема чи входить вказана особа до переліку осіб, передбачених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Оскільки норми Конституції України мають найвищу юридичну силу, а конституційні права громадян є непорушними, вважаємо за необхідне, доповнити перелік осіб і усунути існуючу прогалину в законодавстві. Крім того залишається ще одне питання без відповіді, чи підлягатимуть вказані особи передбаченій законом відповідальності, зокрема ст.210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України та ст.336 Кримінального кодексу України. Оскільки немає однозначної відповіді і на це питання, вважаємо, що за доцільне вирішувати таку колізію на користь громадян, які хочуть реалізувати своє конституційне право бути обраним. Крім того варто зазначити, що якщо намір самовисувати свою кандидатуру на виборах з’явиться у більшості громадян України, то постане питання про легетимність виборів, оскільки не всі бажаючі віддати свій голос- проголосують і не всі бажаючі бути обраними будуть мати можливість висунути свою кандидатуру через участь у боротьбі з тероризмом.
.jpg)
Фото: Телеканал "Дождь"