Вересень став місяцем кульмінації боїв на південному фланзі Бахмута й ще декількох напрямках російсько-української війни. Втім, у перший місяць осені були й несподівані успіхи українських сил на зовсім неочікуваних напрямках.

Про те, як змінилася ситуація на фронті протягом вересня, відомо з огляду за даними карти DeepStateMAP.

Варто підкреслити, що після важких і тривалих боїв Сили оборони України в другій половині серпня змогли звільнити Роботине Запорізької області. Втім, саме звільнення села мало що означає без розширення флангів власного наступу з унеможливленням контратак ворога.

Саме цим протягом усього вересня й займалися українські військові. Знищене боями Роботине стало таким собі плацдармом для розширення флангів українського наступу. Нині Сили оборони метр за метром просуваються відразу за двома напрямками: у бік Новопрокопівки (напрямок Токмака та Мелітополя), та у бік Вербового й Новофедорівки (напрямок Бердянська й Маріуполя).

Як відомо, сьогодні бої на цьому напрямку вкрай важкі, адже українські військові ведуть наступ просто на першу лінію оборони ворога. Навіть у цих надскладних умовах успіхи Сил оборони України помітні буквально щодня.

Підкреслимо, що адміністративна межа Запорізької та Донецької областей була ще одним місцем українського удару протягом літньої наступальної кампанії. Ще на початку літа українські війська змогли зрізати так званий Времівський виступ, а надалі дійшли аж до Старомайорського.

Натомість у вересні просування на цій ділянці дещо уповільнилося. Щоправда, успіхи все ж є. За перший місяць осені українські військові змогли закріпитися південніше Старомайорського й дещо наблизитися до Завітного Бажання.

Водночас важкі бої так само тривають північніше Приютного. Потягом вересня тут декілька разів змінювалася лінія фронту з перемінними успіхами обох сторін.

Однією з головних несподіванок вересня стало просування українських сил в бік Опитного, що розташоване між Авдіївкою та Донецьком.

Голова Авдіївської ВЦА Віталій Барабаш розповів, що українські військові змогли зайти та закріпитися в самому Опитному. Майже увесь вересень бої тривають вже безпосередньо в селі.

«Поки ворог був сконцентрований на півночі від Авдіївки, хлопці провели блискавичну операцію і частину Опитного зайняли та закріпилися», – розповів Віталій Барабаш.

Цей факт не означає, що вже через місяць-два Сили оборони зможуть зайти в Донецький аеропорт, адже успіхи передовсім тактичного характеру. Втім, наші військові тут цілком можуть відкинути ворога назад за лінію «до 24 лютого».

Варто наголосити, що головними ньюзмейкерами у вересні були, звісно ж, українські штурмовики, які працюють на південному фланзі Бахмута. Мова, зокрема про бійців: 3 окремої штурмової бригади, 5 окремої штурмової бригади, 80 окремої десантно-штурмової бригади, об’єднаної штурмової бригади «Лють».

Саме бійці цих бригад разом з побратимами з інших підрозділів Сил оборони змогли протягом вересня зайняти південний фланг Бахмута, звільнивши села Андріївка та Кліщіївка.

Надалі наші захисники змогли дещо розвинути свої успіхи. Як можна побачити, сьогодні просування відбувається передовсім у бік залізничної колії, яка прямує з Бахмута далі на південь у бік Горлівки. Місцями бої тривають просто на залізничному полотні.

Крім того, після відчутного розгрому в Андріївці та Кліщіївці ворогу доводиться підтягувати резерви, щоб стримувати подальше просування українських військ.

Так само вересень став місяцем кульмінації напруження під Новоєгорівкою. Ще влітку російські війська здійснювали тут свої спроби прориву, але українські війська повернули частину втрачених позицій. Надалі окремі позиції постійно переходили з рук у руки.

Остання тенденція зберігалася й у першій половині вересня. Та вже в другій половині місяця українські військові змогли відкинути ворога. Надалі обидві сторони, схоже, змогли закріпитися на визначених рубежах.

Також схожа ситуація по всьому Лимансько – Куп’янському напрямку, де росіяни сподівалися наступати влітку. Через активність Сил оборони на півдні й поблизу Бахмута ворогу довелося саме туди перекидати свої війська, що були підготовлені до наступу. Тож будь-якого серйозного успіху росіянам досягти не вдалося.