Український письменник російського походження Михайло Шейтельман в одному з інтерв’ю озвучив свою точку зору щодо подальшого просування ЗСУ на Південному фронті.
Питання про те, що Херсонщину буде деокуповано, навіть не стоїть, бо сприймається як зрозуміле, але журналіст вирішив запитати у політтехнолога зовсім інше: що ж буде після звільнення Херсона.
Свою думку щодо того, куди просуватимуться Збройні сили України після звільнення Херсонської області, Шейтельман сформулював так: “10% російської армії — вони вирішують. Це означає, чи вони пішли через Дніпро, а це означає, що вони змогли далі наступати під Бахумтом, наступати на Київ, або ж вони змогли зміцнити оборону Мелітополя – це одна картина. Інша картина – вони потрапили в полон або знищені, тоді наступний Мелітополь, звісно”.
Потім політтехнолог пояснив, як відбуватиметься звільнення Мелітополя, у бік якого ЗСУ зможуть просунутися після деокупації Херсона: “Наступний Мелітополь, бо це дуже важливо… Не саме місто, на жаль, бо його, наскільки я розумію, дуже складно брати “Нам важливо розрізати це угруповання на Півдні, а далі все по порядку. Є план, і ми, мені здається, навіть не повинні намагатися вгадувати, тому що я впевнений, наші обирають напрямок головного удару в останній момент”.
Експерт зазначив, що якщо Росія виведе свої війська із Херсона, то серед пересічних росіян не буде жодних панічних настроїв.
“Росіяни – абсолютно деградований народ, який спокійно сідає в автобуси та їде воювати. У них навряд чи буде паніка, бо вони просто не знають, де Херсон, Україна, правий та лівий береги Дніпра. Але це спричинить велике невдоволення у наближених до Путіна колах – у найширшому значенні “в елітах”, – пояснив оглядач.
За його словами, Путін своїми рішеннями переклав відповідальність із себе на глав регіонів, що теж спричиняє напруженість.
“Путін сказав, що тепер глави регіонів відповідають за безпеку своїх регіонів та за війну. Окремо він із себе склав повноваження щодо матеріально-технічного забезпечення цієї війни. Він сказав, що Мішустін створює новий комітет із забезпечення, а Суровікін відповідає за ситуацію на фронті”, – додав політтехнолог.
На його думку, таким чином “Путін вже ні за що не відповідає”.
“Це призведе до того, що “еліти” будуть страшно незадоволеними, що він переклав відповідальність на них, поставив їх у безвихідь, завівши війська в Україну, а тепер усі мають “розхльобувати” за одним лише Путіним. Це може спричинити великі зрушення у російській владі”, – резюмував Шейтельман.
На думку Шейтельмана, очільник Кремля ухвалив рішення про “часткову” мобілізацію та про проведення псевдореферендумів на окупованих територіях України не з власної волі.
“Він не хотів цього. Однак не міг вчинити інакше під впливом якихось сил – Кадирова, Прігожина чи ще когось. Путін вже не має свободи вибору, – зазначив політтехнолог.
Шейтельман зазначив, що для того, аби позбутись Путіна, зовсім не обов’язково прибирати його фізично. Головне – це хто приймає рішення. Очевидно, що рішення напасти на Україну 24 лютого приймав Путін після того, як порадився з Патрушевим, Золотовим і Шойгу. Він же весною приймав рішення про відступ російських військ з Півночі України.
“Однак рішення про мобілізацію, про “референдуми”, про визнання територій я не впевнений, що приймав Путін. Я не знаю хто їх приймав і як. Точно не було ніяких нарад колегіального органу. Ми ж не бачили засідання Радбезу, – зауважив політтехнолог.