Армія РФ намагається сповільнити наступ ЗСУ на півдні. Про це повідомляє заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

Вона заявила, що на Мелітопольському та Бердянському ворог мінує позиції навіть в три шари. А також всі можливі напрямки руху.

Крім того, росіяни укріплюють і бетонують ключові для них панівні висоти.

“І зараз наші війська стискаються ще із такими ускладненнями та інженерними укріпленнями. Тому все це дуже уповільнює рух вперед. Але наші війська виконують чимало задач там”, – зазначила Маляр.

В той же час військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець заявляє, що на Бердянському напрямку в районі села Завітне Бажання армія російських окупантів поволі почала відступати.

«Наскільки я розумію, історія із “відбиттям села Старомайорське” для противника безславно закінчилась. Бо одночасно із російською десантурою, яка нібито “контратаковала і відбила село”, від околиць с.Старомайорське на південь подались й передові підрозділи 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника. Ну, цим не звикати вже… І добовий показник цього переміщення у 2.5 км… є досить непоганими.
Але одночасно з цим, противник явно намагається ,за будь-яку ціну, утримати с.Урожайне на протилежному берегу р. Мокрі Яли. Й навіть, час від часу пробує звідти контратакувати у північно-східному напрямку… Однак, очевидно, що всі ці дії даються 60-й омсбр противника досить непросто… Принаймні, командування військ противника на цьому напрямку вже перестало робити спроби розтягувати бойові порядки цієї бригади на майже всю ширину смуги українського наступу… й трохи обмежало коло її завдань.
На скільки я розумію, якраз ущільнення її лівого флангу десантно-штурмовим полком у поєднанні із вище вказаними заходами, й були покликані – дати можливість командуванню бригади “щось зосередити” в районі с.Урожайне…
В цьому відношенні є дуже показовим той факт, що командування противника вперто не бажає “підперти” свою 60-у омсбр, яка вже тривалий час знаходиться під тиском передових підрозділів ЗСУ (й відповідно, понесла вагомі втрати), жодним підрозділом, частиною або з’єднанням зі складу свого другого ешелону…
Нагадаю, противник зосередив у другому ешелоні на цьому напрямку, принамйні – 2 бригади та 2 полка.
Ввід у бій хоча би ще одного формування цілком можливо сприяв би “стабілізації” ситуації північніше с.Старомлинівка. Але цього не сталося.
Таке ставлення до полків й бригад зі складу свого другого ешелону на Бердянському напрямку з боку російського командування має ще одну причину… Адже, якихось інших ДОДАТКОВИХ полків та бригад, якими можна було би його поповнити, при необхідності, у противника на цьому напрямку просто не існує…
Повторю свою думку, десь місячної давнини – рішення російського командування, про використання ВСІХ армій Східного воєнного округу у першому ешелоні УВ “Восток”, було помилковим…
Причому, настільки помилковим, що українському командуванню завдяки цьому вдалося “виключити з гри” одну з них (35-у загальновійськову), особливо не докладаючи задля цього зусиль» – підкреслив оглядач.

Також Машовець розповів про Токмацький напрямок.
«В районі с.Роботине передові підрозділи ЗСУ, судячи зі всього, продовжують розширяти відтинок “дотику” із головною лінією оборони противника в районі с.Вербове.
Одночасно, судячи зі всього, командування противника готує серію чергових контратак по флангам цього відтинку.
Показово, що в район с.Вербове противник таки почав підтягувати підрозділи 100-ї окремої розвідувальної бригади (орвбр). Ймовірно, її буде введено у бій на ділянці між с.Новопокровка – с.Вербове. Але, лише після того, як 70-у мсп противника вдасться “кудись просунутись” від с.Новопокровка… Поки, цим навіть й не пахне…
Як на мене, ситуація з резервами у противника на цьому напрямку ще гірша ніж на Бердянському. Окрім декількох батальйонів, по суті, нічого “свого” у нього тут не залишилось…
Проблема РФ полягає в тому, що російські угрупування військ, які розгорнуті та діють в Україні, це як «сосуди», що сполучаються… Якщо в одному десь прибуло, то очевидно, що в іншому – вибуло… Але, думати про те, що цього хтось не помітить й цим не скористається, означає – «тішити себе непотрібними ілюзіями».