Очільник Авдіївської МВА Віталій Барабаш заявив, що російські війська здійснили наймасштабніший наступ на Авдіївку за увесь час війни в Україні з 2014 року. Зараз у місті відносне затишшя, але очікується нове загострення.
Про це він сказав в ефірі телемарафону.
«Я точно можу сказати, що це наймасштабніший наступ, який був взагалі на Авдіївку за всі часи війни, починаючи з 2014 року… Але це ще не кінець тієї історії, яку вони почали 10 жовтня», — зазначив Барабаш.
За його словами, уже четверту добу у місті стало трохи тихіше — росіяни зменшили кількість обстрілів, ракетних ударів, штурмових дій. Проте на позиціях військових тихіше не стає — там тривають стрілецькі бої цілодобово.
Голова Авдіївської МВА наголосив, що так зване «затишшя» — це зменшення обертів ворога, яке спостерігається наразі, говорить про те, що окупанти на цей час «видохлись». Барабаш додав, що ситуацію сили опору на Авдіївському напрямку дійсно стабілізували.
«На жаль, це ще повториться, це ще не кінець історії. Ворог наразі перегруповується, третю ніч поспіль підтягує техніку більш глибше в тил. Скоріше за все, найближчими днями ми чекаємо, що буде загострення ситуації», — підкреслив він.
Цілей захоплення міста можна виділити дві. І одна з них, безперечно, військова. Авдіївка – це одне з найближчих до Донецька міст і перебуває під контролем ЗСУ, що створює труднощі для російських окупантів. По суті, вся Донецька область – це агломерація, в якій одне місто «перетікає» в інше. Біля Авдіївки знаходиться Ясинувата, де розташований потужний залізничний вузол. За 5 кілометрів від міста також є Донецький аеропорт, а трохи далі – окупована Горлівка.
Таким чином, перебуваючи в Авдіївці, українські військові можуть тримати під вогневим контролем одразу кілька стратегічно важливих для росіян пунктів та логістичних вузлів, зазначає військовий експерт Павло Нарожний.
«Авдіївка — це такий апендикс при обороні ворога. Він входить глибоко в клин кілометрів на 10. І для ворога це хвороблива ситуація. Лінія фронту чим коротша, тим краще. Їм потрібно вирівняти лінію фронту, щоб у них спростилася ситуація під Донецьком, бо вона там дуже напружена», – зазначає Нарожний.
Ще одна мета – політична. По-перше, в Росії наближаються вибори, на яких нинішній президент Володимир Путін хоче «продати» росіянам свою особисту перемогу. Бахмут, який захопили «вагнерівці», не особливо підходить під цю роль через конфлікти між міністерством оборони та екс-ватажком ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним. Сергію Шойгу та, відповідно, Путіну необхідно показати свої досягнення. І Авдіївка, як би це дивно не виглядало у розрізі ще минулорічних амбіцій, сьогодні цілком підходить, зазначає військовий експерт Петро Черник.
«Путін повинен вийти на вибори з результатом, що він досяг цілей СВО. Я не вірю в жодні повстання народу РФ, але для еліт це знак його неспроможності. Саме тому штурмують Авдіївку. Але з військової точки зору це самогубство», — зазначає Черник.
Сьогодні, незважаючи на численні спроби захопити Авдіївку, росіянам цього так і не вдалося, і на це є низка причин. Перша – потужні укріпрайони, які обороняють ЗСУ. В Авдіївці знаходиться коксохімічний завод – це масштабна споруда з бетонними стінами та безліччю підземних ходів. Багато українських військових перебувають там із різними перервами з 2014 року і чудово знають свою територію.
Крім того, біля коксохімічного заводу знаходиться терикон, і в свій час росіяни були зайняті тим, щоб захопити хоча б його і контролювати цю висоту. Але їм це не вдалося – вигідна позиція залишилася під контролем ЗСУ.
Не маючи можливості вести постійний вогонь через «снарядний голод», росіяни використовують авіацію, скидаючи на місто керовані бомби, в основному, із Су-25. Але для того, щоб боєприпас потрапив точно в ціль, льотчику необхідно підлетіти максимально близько, тобто зайти в глиб лінії фронту. Це велика небезпека для російської армії – лише за один тиждень ЗСУ збили три штурмовики. Тому літаки підлітають на відстань близько 30 кілометрів, різко набирають висоту та скидають бомбу. Відповідно, точність влучення втрачається, але все ж таки це проблема для українських військових.
