На думку експертів, майбутня зустріч спрямована на "порятунок" "Мінських угод", а головна тема переговорів – вибори на Донбасі
У найближчі години в Парижі розпочнеться зустріч лідерів країн "Нормандської четвірки".
Очікується, що переговори пройдуть в закритому режимі. Поки що не відомо, чи будуть підписуватися які-небудь документи або заяви за підсумками зустрічі президентів України, Франції, Росії та канцлера Німеччини. Також немає інформації щодо прес-конференцій для журналістів, які прибули висвітлювати цю подію.
Позиція України і Заходу
Одним з головних питань, яке українська сторона має намір підняти на переговорах, – це проведення виборів в непідконтрольних Києву районах Донбасу.
"Для нас принципово важливо все-таки провести місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей виключно відповідно до законів України та за стандартами БДІПЛ / ОБСЄ", – заявив напередодні заступник глави Адміністрації президента України Костянтин Єлісеєв.
При цьому він підкреслив, що "у нас в цьому питанні єдина позиція України, Франції та Німеччини".
Говорячи про можливість діалогу з лідерами "ЛНР" і "ДНР", він підкреслив, що прямий діалог може бути виключно з законно обраними органами влади.
Зазначимо, вчора ввечері президент України провів переговори зі своїми західними партнерами по "нормандському формату". "Президенти Порошенко, Олланд і канцлер Меркель скоординували позиції напередодні зустрічі в нормандському форматі, яка відбудеться 2 жовтня в Парижі", – йдеться в повідомленні.
Раніше бойовики заявляли, що мають намір провести свої власні вибори – у "ДНР" була призначена дата – 18 жовтня, а в "ЛНР" – 1 листопада.
Українська сторона вже неодноразово наголошувала, що проведення бойовиками власних виборів означатиме зрив мінських угод, таку позицію висловлювали і західні країни.
Також нагадаємо, що голосування в другому читанні за зміни до Конституції в частині децентралізації, включаючи скандальний пункт про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу (прийняття таких законодавчих змін передбачено Мінськими угодами), буде проведено тільки після проведення виборів на Донбасі за українськими законами.
Експерти раніше відзначали, що проведення бойовиками власних виборів дозволить українській владі безболісно виключити з Конституції скандальний пункт про так званий "особливий статус".
Позиція РФ
У Росії стверджують, що бойовикам "довелося" призначити власні вибори у відповідь на порушення Києвом "Мінських угод". "Розглядаємо цей крок (призначення власних виборів) донецької "влади" як вимушений, викликаний порушеннями з боку офіційного Києва положень Мінських домовленостей і імітацією їх виконання", – заявив 17 вересня офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова.
При цьому вона чітко не вказала, в чому саме полягають порушення української сторони, зазначивши лише, що мова йде про односторонні кроки у питаннях політичного врегулювання та відмову Києва від прямого діалогу з бойовиками.
Саме про необхідність прямого діалогу між Києвом і бойовиками напередодні переговорів у Парижі заявив президент РФ Володимир Путін. "До дозволу, на жаль, поки далеко. Але все-таки є речі, які вселяють впевненість в тому, що криза може бути подолана. І найголовніше, що стрільби немає сьогодні, і будемо розраховувати на те, що діалог між цими" республіками "і київською владою буде позитивним і буде виконуватися головна умова для досягнення будь-якого компромісу. А головна умова – це прямий діалог", – заявив він.
А прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, зазначив, що Москва вважає оптимальним для подальшого врегулювання нинішній "переговорний формат". "Якраз основна надія на те, що все-таки в цьому форматі вдасться забезпечити виконання Мінських домовленостей", – сказав він.
Як відомо, раніше з боку окремих політиків та експертів висловлювалися пропозиції або про розширення "нормандського формату" (з включенням в нього Польщі), або про повернення до "женевського формату" (Україна, ЄС, США і Росія) переговорів.
Порядок денний зустрічі і можливий формат "1+1"
На думку експертів, майбутня зустріч лідерів "нормандської четвірки" спрямована, в першу чергу, на "порятунок" "Мінських угод", а головна тема переговорів – вибори на Донбасі.
За словами директора Інституту глобальних Досліджень Вадима Карасьова, головна інтрига полягає в тому, яка буде досягнута домовленість за форматом виборів.
"Чи піде РФ і бойовики на скасування виборів, враховуючи те, що це вибори не в місцеві ради, а вибори голів адміністрацій і мерів. Можливий варіант, що вони скасують ці вибори і призначать нову дату виборів мерів, голів районних адміністрацій, і місцевих рад на окупованих територіях. Тоді після цих виборів відкривається дорога до остаточного голосування щодо конституційних змін в частині наділення цих районів особливими правами місцевого самоврядування. І, таким чином, відкривається можливість для повного виконання мінських угод. Або ж Росія не погоджується і тоді ситуація підвисає", – сказав він Сегодня.ua.
Також, за словами політолога, можливий компромісний варіант. "Може бути знайдений компроміс, який не дуже нас влаштовує, але, може бути, за певних обставин нам доведеться і погодиться, все буде залежати від позиції Німеччини та Франції. Компроміс полягає в тому, що вибори голів адміністрацій і мерів проводяться (так як і запланували бойовики), а вибори в місцеві органи влади вже будуть проводиться за українським законом", – сказав він.
Але на такий варіант українська сторона навряд чи піде, вважає глава центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. "З урахуванням того, що йде гра з "планом Мореля" (передбачає прийняття спеціального закону щодо місцевих виборів на окупованих територіях Донбасу), думаю, що все-таки будуть тиснути, щоб Україна пішла на компроміс. Але в даному питанні відступати не варто, оскільки це може спровокувати внутрішньополітичні проблеми", – пояснив він Сегодня.ua.
Вадим Карасьов зазначає, що ситуація дуже рухлива і результати зустрічі можуть бути різними.
Відзначимо, сьогодні в Парижі може відбутися ще одна, але вже двустороння зустріч Порошенка і Путіна. Як повідомив 1 жовтня заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісеєв, з такою ініціативою виступила російська сторона. Тоді ж він зазначив, що чи буде зустріч з Путіним в Парижі залежить від української сторони.
Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков, у свою чергу, повідомив, що зустріч двох президентів у програмі візиту в Париж не значиться. "У графіку немає", – відповів Пєсков на запитання журналіста.
На думку експертів, поки остаточно не ясно, хто все-таки виступає ініціатором такої двосторонньої зустрічі, але такі переговори потрібні обом президентам.
"Ця зустріч важлива і для Порошенка, і для Путіна, в не залежності від того, хто її запросив. Тут можлива змінна геометрія в рамках "Нормандської четвірки": формат "3+1"(Україна, Німеччина, Франція + Росія) може бути доповнений варіантом "1+1", – сказав Вадим Карасьов.
При цьому він зазначив, що порядок денний двосторонніх переговорів, якщо вони відбудуться, стосуватиметься подальшої деескалації та статусу Донбасу. "Будуть говорити про те, як закінчити військові дії, Путіну вони зараз не потрібні за одних причин, нам вони не потрібні з інших причин. Для Путіна також важливо інсталювати "ДНР", "ЛНР" в тіло української державності, нам також потрібно повернути Донбас , але питання в тому, як і на яких умовах", – пояснив Вадим Карасьов.
При цьому експерти відзначають, що в незалежності від того, чи буде проведена двостороння зустріч, чи ні, певні результати на переговорах "Нормандської четвірки" досягнуті будуть.
"Президенти просто так не зустрічаються, і якщо у своєму щільному графіку вони знаходять можливості для такої щільної зустрічі, то, значить, розраховують на певний результат", – сказав Вадим Карасьов.
На думку політолога, мова йде, в першу чергу, про закріплення нинішньої деескалації на Донбасі.
Подібної думки дотримується і Вадим Золотарьов. "Поговорять про вибори, зафіксують прогрес (в деескалації на Донбасі, – ред.) і до грудня будуть приймати рішення (про подальше майбутнє "Мінських угод")", – сказав він.
Нагадаємо, що на Донбасі протягом останнього місяця зберігається відносний спокій. 29 вересня в рамках виконання Мінських угод сторони домовилися про відвід озброєнь калібром менше 100 мм.
Разом з тим, як зазначає ОБСЄ, оскільки на окупованій території знаходиться великий обсяг важкого озброєння, існує загроза повторної ескалації конфлікту.
