У разі додаткового просування українських військових на південь від Роботино буде можливість організувати артилерійський удар по Токмаку. Роман Світан, полковник запасу Збройних Сил України, досвідчений льотчик-інструктор та військовий аналітик, під час інтерв’ю одному українському ЗМІ розповів детальніше про плани ЗСУ.
Стало відомо, що наразі російські війська починають перекидати свої стратегічні резерви із Донбасу. Від Луганська до Роботино окупанти транспортують частину артилерійських установок «Півонія» та іншу військову техніку.
«У міру того, як ми просуватимемося на південь від Роботино, росіянам доведеться повністю покинути цей населений пункт. Активізація дій поблизу Роботино значно полегшить ситуацію силам оборони на Куп’янському напрямку. Однак росіянам стає непросто здійснити такі перекидання, адже лінія фронту простягається на сотні кілометрів — поділився експерт.
Експерт нагадав, що наші військові знаходяться всередині самої лінії фронту. Це дозволяє їм здійснювати перекидання резервів рокадними маршрутами всього за кілька годин. В той час як окупантам знадобиться кілька днів для таких операцій і ситуація тепер не на їхню користь.
Зазначимо, що наші військовослужбовці 47-ї окремої механізованої бригади прорвалися до Роботино, керуючи саме наданими США бронемашинами Bradley, і отримали захоплені вітання від місцевих жителів. Про це пише Radio Free Europe/Radio Liberty.
«Наші військові перебувають у селі Роботине», – написав 22 серпня в Telegram очільник Південного командування України генерал Олександр Тарнавський.
Розташоване на трасі T0408 південніше від міста Оріхів на півдні Запорізької області України, Роботине є маленьким хутором, де ще до вторгнення Росії в лютому 2022 року проживало лише кілька сотень мешканців.
Його важливість полягає в тому, що село розташоване на дорозі до Токмака, – а приблизно за 60 кілометрів далі по дорозі – Мелітополь.
По-перше, українцям доводиться боротися з російськими окупантами, які утримуються в Роботиному.
«Вона, грубо кажучи, все ще поділена на кілька зон – частина контролюється нашими хлопцями, є сіра зона і ще є низка позицій, де тримаються російські окупанти», – пояснює український військовий з «Легіону Вільна Росія» Костянтин Денисов.
На цій ділянці тристороннього напряму просування українських військ мета – вихід до Азовського моря, для того аби перерізати сухопутний шлях, який російські війська використовують для укріплення окупованого Кримського півострова…
Після зими перегрупування та поповнення запасів та відбиття невдалого наступу російських військ – Україна на початку червня почала зосереджений контрнаступ на трьох напрямках на лінії фронту протяжністю 1200 км.
Зусилля були підтримані сподіваннями, що легіони транспортних засобів і зброї, наданих із Заходу – Бредлі, надані США; танки Leopard і машини піхоти Marder з Німеччини; гаубиці «Цезар», встановлені на вантажівках, із Франції – що все це допоможе українським військам пробити російську оборону та повернути значну територію.
Однак на шляху українського наступу українські підрозділи зіткнулися із потужною обороною, яку Росія створювала місяцями: протитанкові рови, мінні поля, перешкоди із «зубів дракона», кілька ліній траншей і окопів.
Сам президент Володимир Зеленський визнав повільні темпи просування в червні, але також виступив на захист.
«Деякі люди вважають, що це голлівудський фільм, і чекають результатів зараз. Це не так», – сказав він в інтерв’ю BBC.
«Чого б хто не хотів, включаючи спроби тиску на нас, з усією повагою, ми будемо просуватися на полі
Окрім отримання західної зброї, українські війська протягом кількох місяців пройшли прискорений курс тактики та доктрини бою в стилі НАТО, включаючи концепцію загальновійськового маневру.
У статті мовиться, що після перших невдач є свідчення, що Україна переосмислила свій підхід, у деяких випадках використовуючи старіші стратегії радянського зразка, коли артилерійські підрозділи обстрілюють певну російську позицію, а потім піхотні підрозділи слідують за наступом.
Загалом, незважаючи ні на що, всі ми знаємо і віримо в те, що Україна переможе, тож підтримуємо наших воїнів і наближаємо той довгоочікуваний день разом.