Суд заарештував на 2 місяці генерала Ігоря Павловського. Він працював заступником міністра оборони у 2015 – 2019 роках. Відповідав за матеріально-технічне забезпечення українського війська, повідомляє журналіст Дмитро Гнап для “Право на правду” на 24 каналі, передаємо в оригіналі.
Ви можете лише уявити, наскільки це хлібна посада. Підписом Павловського погоджувалися багатомільйонні та багатомільярдні контракти на армійські закупівлі.
Павловський може вийти з-за ґрат під заставу у 500 мільйонів гривень, але вже заявив, що таких грошей у нього немає, то ж він сидітиме у СІЗО. Звісно, якщо за нього не погодиться внести заставу хтось із його впливових покровителів.
Порошенко – покровитель Павловського
Наприклад, колишній президент Петро Порошенко, підприємства якого отримували величезні державні замовлення від Міністерства оборони. Саме рішенням генерала Павловського, через що генерал тепер і став фігурантом кількох кримінальних справ.
Річ не тільки в тому, що Павловський віддавав мільярди бюджетних коштів фірмам Порошенка, не допускаючи до армійських закупівель інших учасників. Корупція на державних закупівлях, коли чиновники через тендери протягують потрібні фірми і отримують за це відкати – це буденне явище в Україні.
Проблема в тому, що техніка і матеріали, які постачали війську компанії з орбіти Порошенка, були неякісними, не відповідали технічним вимогам, а відтак, це могли коштувати життя солдатам на фронті.
Як у Порошенка відреагували на арешт
У самого Порошенка переслідування правоохоронцями генерала Павловського вже назвали політичною розправою. Там додали, що п’ятий президент до цих корупційних оборудок із армійськими закупівлями стосунку не має.
У це можна було б повірити, якби мовилось лише про якийсь 1 військовий контракт. Але йдеться як мінімум про 3 великі армійські закупівлі у 3 різних компаній Порошенка та його оточення.
Це дозволяє зробити висновок, про те, що генерал Павловський підписував контракти з фірмами тодішнього президента не сам по собі, а під впливом верховного головнокомандувача.
Про які скандальні закупівлі мовиться
Слідчі Державного бюро розслідувань звинувачують генерала Павловського у тому, що 5 років тому він уклав контракт із заводом “Кузня на Рибальському” на постачання бойових катерів “Кентавр”. Цей суднобудівний завод на той час належав саме Петру Порошенку.
Як з’ясувало ДБР, ці катери хоч, нарешті, вже і побудовані, втім, командування Військово-Морських Сил відмовляється їх приймати. Через те, що катери не відповідають заявленим тактико-технічним характеристикам.
Зокрема, завод Порошенка обіцяв, що швидкість цих катерів буде 50 вузлів на годину. По факту, виявилося, що їхня максимальна швидкість, лише 34 вузли. Бо, як з’ясувалося, двигуни встановлені на ці судна недостатньої потужності, а сам катер вийшов більш важким, ніж було обіцяно заводом-виробником.
Відтак, ці катери оплачені з наших з вами податків, вже третій рік поспіль так і не використовуються, бо досі не прийняті на бойове чергування.
Воно і не дивно, адже слідчі з’ясували, що контракт з суднобудівним заводом Порошенка генерал Павловський підписав без всякої технічної документації. Виявилося, що ці катери на момент підписання угоди з Міноборони, були не те що в проєкті, вони були лише мрією.
Завод їх почав конструювати, вже після отримання цього оборонного замовлення. Тобто, “ви нам дайте гроші на будівництво катерів, а ми вам щось придумаємо і побудуємо, для ваших моряків”.
Заступник Міністра Оборони генерал Павловський не став би ризикувати і купувати ось так кота в мішку для українського флоту, сам по собі. Без впливу і без тиску когось більш впливового.
Тому не виключено, що генерал Павловський, який перебуває в СІЗО, незабаром піде на угоду зі слідством і почне говорити. Він розповість багато цікавого, хто, коли і як наказував йому укладати скандальні оборонні угоди.
Крім того, пояснить, як до цього причетний тодішній верховний головнокомандувач, який за сумісництвом був п’ятим президентом і власником численних бізнесів, що паслися на армійських закупівлях.
Ось тоді, слідчі ДБР, в стилі американського ФБР, можуть не просто посадити хай і впливового, але, лише виконавця, спіймати справжню велику рибу – голову цієї корупційної піраміди, тодішнього главу держави.
