Після санкцій Зеленського Медведчук навряд чи зможе дозволити собі таку дорогу олігархічну іграшку як телеканали і власний політичний проект. Про це пише політолог, директор аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов. Далі подаємо його слова в оригіналі.

Два роки команда Зеленського терпіла Медведчука, а тут раптом “вистрілила”. Причиною могли послужити чутки про те, що навесні вибухне “тарифний майдан”, в результаті якого Володимира Олександровича “посунуть”. Могло позначитися і стрімке зростання рейтингу ОПЗЖ і сповзання Слуги народу на третє-четверте місце. А могло – і щось серйозніше.

Очевидно, сміливість Зеленського, що проявилася в його діях щодо кума Путіна, пояснюється тим, що він отримав певні гарантії від Заходу. Інакше на подібний авантюрний крок він би не пішов. Для Заходу, а точніше для США, такий розвиток подій вигідний, адже це – частина тиску на Росію. Вашингтон побачив, що до санкцій Росія прекрасно адаптувалася, а в Європі задумалися про пом’якшення санкційного тиску на РФ, от і вирішив підбадьорити всіх, повернувши ситуацію до стану 2014-2015 років, коли на Заході існував консенсус щодо Росії.

Утім, багато в чому у нас недооцінюють і Володимира Олександровича, вбачаючи в ньому виключно “бубочку”. Насправді, Зеленський – рішучий і авторитарний. Тому в історії з Медведчуком міг зіграти свою роль особистісний момент. Адже в ефірах телеканалів ZiK і 112 щодо Зеленського останнім часом відверто “перегинали палицю”, що неодмінно повинно було завести Зеленського.

Так чи інакше, президент зробив те, чого від нього найменше очікували і застав Медведчука зненацька. Максимум, на що сподобився той у відповідь – це виступ Рабіновича з трибуни Верховної Ради. Стало очевидним, що, крім медійного закачування, за ОПЗЖ немає серйозного організаційного ресурсу і потенціалу. Маючи 40 з гаком багнетів у Раді, ОПЗЖ не сподобилася навіть на блокування парламентської трибуни. Безсилля Медведчука і ОПЗЖ, що проявилося, негативно відіб’ється на рейтингу цієї політичної сили, особливо – в регіонах.

Більше того, враховуючи, що навіть ті, хто ідеологічно близький до Медведчука за політичними поглядами, не стали його захищати, можна очікувати скорого дроблення ОПЗЖ і появи нового політичного проекту, який представлятиме інтереси південного сходу.

Немає особливих політичних перспектив і у дружини Медведчука – Оксани Марченко, хоч за нею не тягнеться негативний шлейфу, який є у чоловіка. Плюс – нівельована роль Медведчука як ексклюзивного контактера з “русскім міром”. На відміну від Порошенка, Зеленський зумів продемонструвати, що послуг Медведчука не потребує.

Санкції, які забороняють Медведчуку і його оточенню вести будь-яку економічну діяльність на території України – це удар по ресурсній базі, завдяки якій Медведчук міг собі дозволити таку дорогу олігархічну іграшку як утримання телеканалів і власного політичного проекту.

Ні для кого не секрет, що Мінські угоди мали непублічну частину, завдяки якій Медведчук отримав “зелене світло” в бізнесі, свого роду “охоронну грамоту”. І Порошенко ставився до цього непублічного аспекту Мінських угод куди серйозніше, ніж до самого “Мінську”, який він не збирався виконувати. Тепер таких ресурсних можливостей, як раніше, у Медведчука не буде.

Якщо будуть ще якісь дії української влади в напрямку деолігархізації, це може поліпшити рейтингові позиції Зеленського. Одним рішенням про санкції проти Медведчука президент може тільки на певний час стабілізувати свій рейтинг, адже зараз від нього чекають не слів, а результатів.

У будь-якому випадку, електорат Євросолідарності до Зеленського не побіжить. Однак по позиціях Порошенка ця історія може вдарити, адже Зеленський зробив те, чого Порошенко не зміг. Петро Олексійович був у договірних відносинах із Медведчуком, Путіним і ретельно дотримувався непублічної частини “Мінська”, а у Зеленського цих гальм і зобов’язань немає, от він і пішов на розрив непублічних кондицій, прийнятих Порошенком в 2015 році.

Наслідки від цих санкцій – будуть. Перш за все, їх організує Кремль. Це відіб’ється і на цінниках на заправках (дизельне паливо стане дорожчим), і на ситуації на Донбасі (тепер імовірність ескалації значно зростає). Наслідки – неминучі, тому що Зеленський зламав баланс, який був сформований при Порошенку, коли на тлі заклинань про “армовір” ми все одно купували російські енергоносії, торгували з РФ – війна війною, а бізнес був за розкладом. Тепер цей порядок речей зруйнований.

Секретар РНБО Данилов анонсував нові санкції. Перш за все, зараз варто напружитися однопартійцям Медведчука, тобто людям з ОПЗЖ – новими санкціями можуть вдарити по них. Також не виключаю, що санкції зачеплять і тих, хто у свята любить красуватися у вишиванці, маючи при цьому контакти і бізнес у РФ. Логіка підказує, що влада буде бити не по одному флангу.