Ця партія викликає неоднозначні думки, але ніколи не зникає з поля зору. “Свобода” вкотре готується до виборів, гучно і неординарно. Як взагалі виникла ця політсила та що вона готує цієї осені?
Історія
Соціал-національна партія України
Партія заснована 13 жовтня 1991 р. у Львові під назвою «Соціал-національна партія України» (СНПУ) представниками громадської організації ветеранів Афганістану, молодіжної організації «Спадщина» (під головуванням Андрія Парубія), Студентського Братства Львова (на чолі з Олегом Тягнибоком) та Варти Руху (під керівництвом Ярослава Андрушківа та Юрія Криворучка). Офіційна реєстрація Міністерством юстиції відбулася 16 жовтня 1995-го. Лідером партії став лікар-психіатр Ярослав Андрушків.
Ідеологія
Ідейна основа діяльності СНПУ — соціал-націоналізм. У статуті СНПУ метою діяльності партії зазначалося: «Сприяння розбудові незалежної Української Соборної Держави на засадах соціальної та національної справедливості, гармонійного поєднання інтересів суспільства й держави». Пріоритетним відповідно є побудова національної держави, де суб'єктом державності виступає автохтонна нація. Ідеологи СНПУ спиралися на праці ідеолога Організації Українських Націоналістів (ОУН) 1930-х рр. Миколи Сціборського, який розробив альтернативний демократії політичний режим націократії. У зовнішній політиці СНПУ орієнтувалася на створення «Великої України».
З самого початку своєї діяльності партія намагалася позиціонувати себе як мессіанський загальноєвропейський рух. 19 листопада 1995 р. під час своєї презентації у львівському театрі ім. Марії Заньковецької представники СНПУ заявили: «У зв'язку з перспективою масової деградації людей і цілих народів, ми є останньою надією білої раси і людства взагалі…»
Діяльність
Протягом першої половини 1990-х рр. налагоджено друк партійної газети «Соціал-націоналіст», організовано постійну охорону загонами СНПУ кількох соборів Української Православної церкви Київського патріархату, створено Надзвичайний Комітет Порятунку Нації і Держави, яким було організовано цілий ряд пікетувань Верховної Ради України з приводу відвернення загрози втрати Україною Криму та Чорноморського флоту.
Восени 1993 р. для охорони акцій, організованих Надзвичайним Комітетом Порятунку Нації і Держави, СНПУ створює «народні охоронні загони», одягнені в чорну уніформу, щоб дистанціюватися від одягнених у камуфляж УНСОвців. 22-24 вересня 1993 р. «народні охоронні загони» влаштували акти масової непокори біля приміщення Верховної Ради України.
У 1994 р. на місцевих виборах у Львівській області СНПУ отримала 10% голосів і представництво у Львівській обласній раді.
У виборах 1998 р. СНПУ взяла участь разом із ще однією ультрарадикальною партією «Державна самостійність України» у складі блоку «Менше слів».
Блок «Менше слів» отримав 0,17% або 45 155 голосів і зайняв передостаннє, 29-те місце. Водночас СНПУ отримала першого народного депутата у своїх лавах. Колишній хірург Олег Тягнибок, член Ради Уповноважених СНПУ, переміг в мажоритарному окрузі.
Наприкінці 1999 р. керівництвом партії прийняте рішення про формування молодіжного крила у вигляді товариства сприяння Збройним Силам та Військово-Морському Флоту «Патріот України», яке очолив Андрій Парубій.
На парламентських виборах 2002 р. СНПУ висувала своїх кандидатів виключно в одномандатних округах. Депутатський мандат отримує тільки Олег Тягнибок.
ВО «Свобода»
14 лютого 2004 р. на ІХ з'їзді СНПУ Головою партії обраний Олег Тягнибок. Партія змінює назву (відтепер вона носить назву Всеукраїнське об'єднання «Свобода») та символіку («Ідею Нації» замінює спрощене зображення жесту «Тризуб-Воля» у формі кисті з трьома випростаними догори пальцями).
ВО «Свобода» підтримала «Помаранчеву революцію», було оприлюднено звернення до громадян, лідер об'єднання О.Тягнибок неодноразово виступав з трибуни Помаранчевого майдану. Проте пізніше свободівці неодноразово наголошували про зраду «помаранчевими» лідерами «ідеалів Майдану», зокрема, на думку О.Тягнибока «За гучними корупційними звинуваченнями та викривальними заявами приховувались внутрішні інтриги помаранчевого табору в боротьбі за владу. Ніхто не думав про українців… про їх щоденні потреби, про майбутнє їхніх дітей»
2007
На парламентських виборах 2007 року ВО «Свобода» набрала 0,76% голосів і до Парламенту не потрапила. Найбільшу підтримку (понад 3%) «Свобода» отримала в Галичині, найменшу — у Криму та в Донбасі — близько 0,1%. У Києві набрала 1,25%
2008
Свободівці періодично організовують вуличні акції, не пов'язані безпосередньо з політикою. Наприклад, 29 березня 2008 р. за ініціативи свободівців у Києві пройшов Марш українського глядача під гаслом «Від кіна українською — до Українського кіна!», під час якого на Майдані незалежності демонстрували роботи молодих талановитих українських режисерів і виступав кінорежисер Юрій Іллєнко.
На виборах до Київради 2008 року ВО «Свобода», що йшла під гаслом «Стольному граду — українську владу!» набрала 2,08%, випередивши блок НУНС (2,01%), проте цього результату було недостатньо для проходження у Київраду.
2009
За підсумками позачергових виборів до Тернопільської обласної ради, що відбулися 15 березня 2009, «Свобода» отримала перше місце, здобувши 154 325 голосів «за» (34,69%) і 50 із 120 місць у обласній раді. Уперше в історії партії вона посіла перше місце на виборах до якоїсь обласної ради.
У червні 2009 року об'єднання ініціювало акцію «Геть алкоголь та тютюн з українських міст та сіл». Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська міські ради ухвалили рішення про обмеження торгівлі алкоголем після 22 години.
2010
На початку року лідер партії, Олег Тягнибок, балотувався на пост Президента України. Він отримав підтримку 352 282 виборців (1,43%).
31 жовтня партія перемогла на виборах до обласних рад Львівщини (41 депутат) та Івано-Франківщини (17 депутатів). Свободівці також пройшли до обласних рад на Буковині (4 представники), Волині (6), Київщині (5), Рівненщині (5) та Хмельниччині (4) і до районних, міських і селищних рад цих регіонів. «Свобода» отримала по 2 мандати в міських радах Житомира та Вінниці.
Мером Тернополя обраний Сергій Надал, проте у Львові та Івано-Франківську кандидати від партії не змогли перемогти чинних міських голів, Андрія Садового та Віктора Анушкевичуса, відповідно.
У кінці листопада рішення про саморозпуск прийняли Луганська міська й обласна організації ВО «Свобода».
2011
Члени ВО «Свобода» були співорганізаторами спроби зриву спільно зі СНА 28 лютого 2011 року акції у рамках кампанії «Проти деградації освіти».
Широкого розголосу набули події у Львові під час відзначення Дня Перемоги 9 травня 2011. Представники ВО «Свобода» були учасниками численних сутичок з представниками лівих організацій[. У результаті постраждало щонайменше 14 осіб, а помічник депутата Львівської міської ради від «Свободи» Олег Ковпак отримав вогнепальне поранення.
У серпні політична сила ввійшла до складу Комітету опору диктатурі — політичного формування, що об'єднало партії, серед яких «За Україну!», «Громадянська позиція», Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», «Фронт Змін», Європейська партія України, Конгрес українських націоналістів, Народний Рух України, «Народна самооборона», «Пора» та громадські об'єднання «Зарваницька ініціатива», «Жінки за майбутнє» й інших заради недопущення політичних репресій і для захисту прав українських громадян.
7 листопада представники «Свободи» спробували зупинити ходу комуністів до Майдану Незалежності, закидавши їх яйцями
Активісти «Прямої дії» стверджують, що члени «Свободи» у лютому брали участь у нападі на активістів організації. Партія заперечила це на офіційному сайті.
26 липня ВО «Батьківщина» і ВО «Свобода» на спільній прес-конференції повідомили, що йтимуть на вибори до Верховної Ради окремими партійними списками, а в кожному одномандатному виборчому окрузі виставлять єдиного узгодженого кандидата. Так, від «Батьківщини» в округах балотуватиметься 190 кандидатів у народні депутати, від «Свободи» — 35 кандидатів.
З нагоди 70-річчя створення Української повстанської армії 14 жовтня у парку імені Тараса Шевченка в центрі Києва відбувся мітинг всеукраїнського об'єднання, що зібрав кілька тисяч осіб. Згодом колона пройшла маршем по вулиці Володимирській до Софійської площі. Разом із націоналістами були вболівальники ФК «Динамо» (Київ) з банером «Свободу Павличенкам», протестуючи проти рішення суду в резонансній справі Павличенків.
На парламентських виборах 2012 року Всеукраїнське об'єднання «Свобода» отримало 10,44% голосів виборців, що стало однією з найбільших несподіванок цих виборів. Традиційно найбільшу підтримку політична сила мала на Галичині: Львівщина — 38,02% (1-е місце в області), Івано-Франківщина — 33,79% (2-е місце), Тернопільщина — 31,22% (2-е місце).
Через побоювання сутичок з націоналістами, зокрема зі «Свободи», 7 листопада комуністи вперше за кілька останніх років відмовилися від ходи Хрещатиком, а «свободівці», що зібралися на Майдані Незалежності були готові блокувати марш опонентів.
21 грудня в Одесі «Свобода» проводила мітинг перед міською радою проти перейменування вулиці Івана та Юрія Лип. Там же одеські підприємці протестували проти високих поборів і неправових дій на ринках «Привоз» і «7-й кілометр». Коли активісти, серед яких був депутат ВРУ Павло Кириленко, та підприємці спробували зайти до приміщення міськради, охорона застосувала сльозогінний газ та обливала людей водою на морозі. Одеські депутати назвали протестувальників «неофашистами».
2013
У той час як представники опозиції, зокрема ВО «Свобода», блокували трибуну Верховної Ради з вимогою запровадити персональне голосування народних депутатів, 7 лютого на сесії Львівської міської ради «свободівка» Ірина Шалаковська проголосувала замість свого колеги Івана Гринди. Наступного дня Шалаковська отримала сувору догану, також її знято з посади голови Личаківської районної організації Львівської міської організації «Свободи», а Гринда отримав догану за те, що залишив картку для голосування без нагляду. Голова фракції «Свобода» у Львівській міськраді депутат Маркіян Лопачак пообіцяв, що у майбутньому за такі вчинки будуть також виключати із партії.
14 березня в Києві прихильники «Свободи» зірвали презентацію книги про Йосипа Сталіна. У той же день ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» розпочали двомісячну акцію протесту Вставай, Україно!
2014
«Свобода» брала активну участь у Євромайдані. Після втечі Януковича та створення нової коаліції партія увійшла до більшості та отримала місця в уряді Арсенія Яценюка. Так, Ігор Тенюх очолив міністерство оборони, Ігор Швайка — міністерство аграрної політики та продовольства, Андрій Мохник — міністерство екології та природних ресурсів. Олег Махніцький став генеральний прокурором.
2 березня 2014 Ірину Сех призначено головою Львівської обласної державної адміністрації. Після того, як упродовж 20 днів, як передбачено Конституцією, вона не склала мандат народного депутата, у квітні Люстраційний комітет Майдану Львівщини уповноважив свого представника звернутись із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва з приводу порушення Закону України «Про статус народного депутата України» Іриною Сех, яка суміщає депутатський мандат з посадою голови Львівської ОДА. Поведінка очільниці області спричинила у Львові мітинги та пікети з вимогою припинити суміщення посад.
Голова «Свободи» Олег Тягнибок брав участь у виборах Президента 25 травня 2014 року, отримавши підтримку 1,16% виборців (210 476 голосів).
26 серпня 2014 року у Києві на вулиці Інститутській на Східний фронт урочисто проводжали свободівський батальйон спеціального призначення «Січ», який до цього пройшов двомісячну підготовку.
В вересні 2014 року партія Всеукраїнське об'єднання «Свобода» оприлюднила першу десятку виборчого списку на виборах до Верховної ради України:
1. Олег Тягнибок
2. Руслан Кошулинський
3. Олександр Сич
4. Богдан Бенюк
5. Олексій Миргородський
6. Анатолій Вітів
7. Олександр Мирний
8. Андрій Мохник
9. Олег Панькевич
10. Ігор Мірошниченко
У підсумку на позачергових виборах до Верховної ради 2014 року «Свобода» посіла сьоме місце за кількістю голосів виборців (742 022 голоса — 4,71%) і, не подолавши 5-відсоткового бар'єру, не пройшла до Парламенту
2015
Рішеннями проведеного в лютому 2015 XXX З'їзду ВО «Свобода» партія перевела роботу на внутрішній воєнний стан:
• Обрано заступника Голови ВО «Свобода» з воєнних питань (ним став Юрій Сиротюк, екс-член комітету ВР з питань Національної безпеки і оборони).
• Створено комбатантське об'єднання «Легіон Свободи» з усіх свободівців, які в складі Збройних Сил України, Національної Гвардії, спецпідрозділів МВС та Добровольчих батальйонів беруть участь у війні з Росією. «Легіон Свободи» очолив командир «Карпатської Січі» Олег Куцин.
• Ухвалено рішення про створення загонів територіальної оборони народного резерзу на базі місцевих осередків «Свободи» до району включно.
• За ухиляння без поважних причин від мобілізації — автоматичне виключення з лав об'єднання.
• Призначено відповідального за мобілізаційні питання у ВО «Свобода» (Володимир Стаюра).
• Призначено воєнного прес-секретаря ВО «Свобода» (Настя Сніжна).
• Половину членських внесків ВО «Свобода» переводитиметься у фонд допомоги постраждалим в україно-московській війні.
У вересні 2015 року начебто через масові заворушення біля Верховної Ради 31 серпня був заарештований заступник Голови ВО «Свобода» з воєнних питань Юрій Сиротюк, екс-член комітету ВР з питань Національної безпеки і оборони), що було розцінено ВО «Свобода» як політичне переслідування.
14 вересня 2015 року на з'їзді партії вирішено взяти участь у місцевих виборах 25 жовтня 2015 року. Завдання «Свободи» на цих виборах — зупинити реванш олігархів і антиукраїнських сил", — заявив лідер партії Олег Тягнибок. Він повідомив, що «Свобода» візьме участь у місцевих виборах у всіх областях, де зареєстровані осередки партії. Також партія має намір висунути кандидатів у мери у всіх обласних центрах. Окрім того, присутні на з'їзді делегати прийняли рішення про призначення керівником виборчого штабу партії колишнього міністра екології та природних ресурсів Андрія Мохника.
Партія також розглядає можливість висунення членів партії «Правий сектор» від «Свободи» на місцевих виборах 25 жовтня. Про це в ході з'їзду партії, проведеного в Києві 14 вересня 2015 року, заявив лідер партії Олег Тягнибок. Присутні на з'їзді делегати оплесками відреагували на пропозицію Тягнибока. На думку Тягнибока, в нинішніх умовах політичним силам необхідно координувати свої зусилля.
Співпраця
У 2000 р. на запрошення СНПУ Україну відвідав голова Національного Фронту Франції Жан-Марі Ле Пен. Французькі праві радикали разом з членами «Патріоту України» проводять спільні військово-туристичні вишколи в Карпатах, які для французів на їх батьківщині були недоступними через законодавчу заборону. Протокол про співпрацю підписаний між Національним фронтом і ВО «Свобода» у 2009. 7 березня 2014 ВО «Свобода» закликала «Національний фронт» Франції не спотворювати інформацію про події в Україні, зокрема щодо російської інтервенції в Криму. В офіційному зверненні ВО «Свобода» оприлюднила глибоку стурбованість офіційною позицією «Національного фронту» щодо ситуації в Україні.
ВО «Свобода» співпрацює із Австрійськими націоналістами, зокрема із Австрійською Партією Свободи. Зокрема, на запрошення австрійської «Свободи», у листопаді 2008 року Відень відвідав лідер ВО «Свобода», Олег Тягнибок. Позиція стосовно подій в Україні, оприлюднена Австрійською Партією Свободи, викликала несприйняття ВО «Свобода», як така, що базується на хибній інформації.
23-24 квітня 2013 члени ВО «Свобода» Андрій Іллєнко і Тарас Осауленко відвідали Італію на запрошення італійської партії «Форца нова». На зустрічі обговорені питання співпраці та шляхи розвитку.
19 березня 2014 р. опублікований лист Олега Тягнибока, згідно з яким «неможливе перебування Всеукраїнського об'єднання „Свобода“ в якості спостерігача в Альянсі європейських національних рухів».
Висловлювання лідерів партії
Відомий діяч організації (№ 3 на виборах 2006 та 2007 років) та її ідеолог, філолог Ірина Фаріон опублікувала статтю, в якій заявила, що «Органічна гіперболічна антитеза свій — чужий, себто українець — жид, німець, москаль стає засобом ствердження відповідної ідеологеми, що є вдалим і впливовим гостропубліцистичним прийомом. Така антитеза має не лише політичний, морально-етичний, але й екзистенційний характер, позаяк протиставна структура „своє — чуже“ (батьківщина — чужина) є одним із найглибинніших, притаманних родовій свідомості архетипів.».
У травні 2008 Ірина Фаріон, депутат Львівської обласної ради, в ефірі радіо «Ера FM» на запитання слухача про її ставлення до людей православної віри, парафіянам церкви Московського патріархату, заявила: «… структура, яка називає себе Московським патріархатом, нічого спільного не має з християнством…»
У травні 2009 року Ірина Фаріон, депутат Львівської обласної ради, виступаючи перед членами «Свободи», заявила: «Ще Степан Бандера зробив пророцтво про так звану газову трубу. Це єдине, що москалі ще не вкрали у нас. Це москалі вміють дуже добре: брехати і красти, красти і брехати, брехати і красти!».
У червні 2010 року Ірина Фаріон заявила, що людей, які не хочуть вивчати українську мову, необхідно на законодавчому рівні притягати до кримінальної відповідальності.
Юрій Михальчишин на засіданні позачергової третьої сесії Львівської обласної ради шостого демократичного скликання біля пам'ятника Степанові Бандері заявив: «Наша бандерівська армія перейде Дніпро, перейде Донецьк і викине синьожопу банду з України. У нас у Львові є своя бандерівська червоно-чорна влада, і в Тернополі, і в Франківську… Той уряд, того Президента ми з вами не обирали. Тому це не є наша влада і зобов'язань перед нею ми не маємо жодних.»
У червні 2012 Ірина Фаріон в ефірі львівського телеканалу ZIK виступила проти прийняття законопроекту про мови Колесніченка-Ківалова: «Якщо ми урівнюємо цю мову на деяких теренах і, зокрема, в Донецьку, з українською, ми урівнюємо у правах мову окупанта з мовою корінного населення»
У вересні 2012 депутат від партії «Свобода» Юрій Михальчишин в ефірі телеканалу ICTV, коментуючи відповідну поправку Європарламенту до останньої резолюції заявив, що заклик Європарламенту до демократичних сил України не співпрацювати з партією «Свобода» є заангажованим рішенням, яке побудоване на містифікаціях і совковій пропаганді. При цьому на зауваження про те, що Європарламент є політичним органом, Михальчишин заявив, що це «політичний колгосп».
У вересні 2013 депутат від ВО «Свобода» Андрій Іллєнко заявив, що «Свобода» — проєвропейська партія, підкресливши, що проти них в Європарламенті виступають депутати пов'язані з Партією Регіонів або Кремлем.
10 жовтня 2013 року депутат від ВО «Свобода» Олександр Мирний виступив проти введення розрахунків векселями під час розгляду в парламенті законопроекту № 3358 "Про внесення зміни до статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (щодо реструктуризації фактичної бюджетної заборгованості шляхом видачі фінансових скарбничих векселів).
Підтримка
Валерія Новодворська, публіцист (м. Москва): «Мене „Свобода“ зовсім не лякає. Так, у них погана економічна програма, але ніхто не буде вербувати з їхнього середовища міністрів у економічну частину уряду — там є пан Яценюк, і в нього багато спеціалістів, вони розберуться. А ось щеплення проти червоної зарази і те, що вони намагатимуться позбутися радянського минулого, те, що вони не забули, як цілими ешелонами вивозили українців, — важливо».
Шимон Бріман, ізраїльський журналіст та історик, редактор по Ізраїлю і СНД газети «Форум Daily» (США) у січні 2013 року взяв інтерв'ю у Олега Тягнибока. У підсумку Бріман визнав, що провів розмову з високоосвіченою людиною й талановитим оратором. «Він львів'янин, а у тих регіонах слово „жид“ вживали завжди без будь-якого негативного підтексту. Тому Тягнибок був дуже здивований тим, що його звинувачують в антисемітизмі. Такий образ „Свободи“ вигідний їхнім опонентам, які зробили з цієї політсили своєрідне страховисько, аби залякувати Захід», — зауважив Бріман. Журналіст також наголосив, що давно не чув стільки схвальних відгуків про Ізраїль. Ще більше його здивувало те, що ці слова йому довелося почути від ультраправого націоналіста з України. «Я не побачив жодних проявів антисемітизму у розмові з Тягнибоком. Навпаки, він щиро захоплювався тим, як Ізраїлю вдалося розбудувати свою націю, свою країну, свою мову», — сказав журналіст.
Предстаник іудейського національного руху «Ерец-Ісраель» «Дім Давида» Гарік Мазор висловив підтримку ВО «Свобода». Українська національна партія «Свобода», на відміну від ліберальних друзів наших інтернаціоналістів, послідовно виступає як вірний союзник держави Ізраїль і публічно підтримує сіонізм.
Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко: «„Свобода“ діє послідовно, і це їхня головна перевага. Говорити, як це вплине на підтримку партії населенням, ще рано. Але якщо політична сила проголошує певні цінності та доводить свою відданість їм практичними діями, не йде на поступки партіям влади навіть там, де може мати особисті вигоди — це добре впливає на бачення її громадянами.»
Критика
В Україні окремими ЗМІ поширювалось твердження, що ВО «Свобода» є сателітом Партії Регіонів та займається антиукраїнськими провокаціями.
Перед парламентськими виборами 2006 р. ЦВК України зверталася до Міністерства юстиції щодо внесення їм подання у Верховний Суд про заборону діяльності ВО «Свобода» через виявлення ознак порушення у передвиборній програмі цього об'єднання частини першої статті 37 Конституції України — посягання на права і свободи людини.
Згідно з точкою зору Андреаса Умланда, старшого викладача політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», «Свобода — це расистська партія, що просуває явно етноцентричні й антисемітські ідеї». Експерт Тадеуш Ольшанскі з Центру східних досліджень характеризує партію, ключовим елементом програми якої є етноцентризм, що має, крім офіційної програми, неофіційну, радикальнішу і більш расистську (мається на увазі в заявах і діях членів Свободи), зазначає, що успіх Свободи ілюструє зростаючий попит українського суспільства на нову праву партію з антидемократичними, ксенофобськими, просоціальними та просімейними поглядами, і попереджує про ускладнення українсько-польських та українсько-російських відносин.
Згідно з думкою Українського Єврейського комітету, котру оприлюднив його голова Олександр Фельдман, партія є фашистською, а назву Соціал-національна партія України було обрано за асоціацією з Націонал-соціалістичною партією Німеччини (НСДАП)[154]. Прес-служба Свободи відповіла на звинувачення. Аргументація Фельдмана базується на критичному розгляді програми партії «Свобода» та публікацій Ярослави Стецько
Широкого резонансу набули події у Львові під час святкування Дня Перемоги 9 травня 2011 року. Представники ВО «Свобода» були учасниками численних сутичок. У результаті постраждало щонайменше 14 осіб, а помічник депутата Львівської міської ради від «Свободи» Олег Ковпак отримав вогнепальне поранення. Луганська облрада та дніпропетровські комуністи вимагали заборони діяльності партії ВО «Свобода».Через ці та інші події, «свободівці» неодноразово мали проблеми з законом через порушення українського законодавства.
У 2011 р. депутат Верховної Ради Андрій Шкіль («Блок Юлії Тимошенко»), голова підкомітету з євроінтеграції і співпраці з НАТО прокоментував: «Об'єднання „Свобода“ сповідує махрову русофобію й антисемітизм. Український народ повинен зрозуміти, що ці люди хочуть посіяти бурю. За успіх „Свободи“ на місцевих виборах несе відповідальність нинішня влада, яка зацікавлена в протистоянні Заходу і Сходу України. Я сподіваюся, що на виборах до парламенту-2012 українське суспільство покаже свій здоровий глузд. Упевнений, що думки Михальчишина ніколи не будуть точкою зору 95% українців. Як можна говорити, що Україні ближче палестинські радикали, а не Держава Ізраїль, якщо саме Ізраїль є гарантом стабільності всіх важливих для християн земель? Напевно, у Михальчишина сидять старі уявлення про те, що, мовляв, „треба підтримувати ісламських терористів проти капіталістичного Ізраїлю“. Але коли з європейського міста Львів звучать слова про необхідність підтримувати ісламських терористів і ХАМАС, це чується просто дико».
Книга, видана ідеологом «Свободи» Юрієм Михальчишиним у 2010 р., містить німецькі джерела зі змістом і бібліографією, у тому числі творів Ернста Рема, Отто Штрассера і Йозефа Геббельса.
В аналізі Фонду Конрада Аденауера 2010 р. програм кандидатів на посаду Президента України зазначається, що «тягнибоківський правопопулістський рух „Свобода“ перебуває на підйомі протягом деякого часу. Тягнибок мобілізує антисемітський ресентимент, ксенофобію й український ізоляціонізм. Він висловлює явно антиросійські й антизахідні настрої, які широко поширені в деяких регіонах Західної України».
13 грудня 2012 року Європарламент ухвалив резолюцію, в якій закликав демократичні сили України не співпрацювати з партією «Свобода». Відповідна поправка депутата Крістіана Вігеніна (група Прогресивного Альянсу соціалістів та демократів, Болгарія) до проекту резолюції щодо ситуації в Україні отримала підтримку більшості депутатів. У той же час філософ і публіцист Ангел Гринчаров розповів інтернет-виданню Тиждень.ua про те, як діють у Болгарії та Європарламенті російські політсили, удаючи з себе партії соціалістичного спрямування
Звинувачення у ксенофобії
За заяви, які були розцінені як антисемітські та ксенофобські, лідер «Свободи», Олег Тягнибок був виключений з парламентської фракції «Наша Україна». При цьому керівник фракції Віктор Ющенко заявив, що він рішуче виступає проти ксенофобії та міжнаціональної ворожнечі і що «патріот України не є синонімом слова ксенофобія». Олег Тягнибок підписав текст заяви з вибаченнями, але в своєму інтерв'ю знову висловився, що не вважає образливим називати «москалів — москалями, а жидів — жидами», і відкинув звинувачення у ксенофобії. Заяви Олега Тягнибока, як неприпустимі, засудив голова Конгресу українських націоналістів Олексій Івченко.
Інститут Стівена Рота з вивчення сучасного антисемітизму та расизму Тель-Авівського університету написав в своїй щорічній доповіді в 1999 р.: «Українська Соціал-національна партія є екстремістською, правою, націоналістичною організацією, яка підкреслює своє ототожнення з ідеологією німецького націонал-соціалізму».
21 січня 2013 року ізраїльська партія «Ха-Тнуа» і її лідер, колишній міністр закордонних справ Ізраїлю Ципі Лівні закликала міжнародну спільноту бойкотувати українську націоналістичну партію «Свобода». Лівні вважає, що демократичні партії України зобов'язані відмовитися від співробітництва з партією «Свобода» і виступити єдиним фронтом проти сучасних проявів профашистського реваншизму.
2012 року Центр Симона Візенталя помістив «свободівців» Олега Тягнибока та Ігоря Мірошниченка на п'яте місце в переліку топ-10 антисемітів і кривдників євреїв усього світу. Олег Тягнибок потрапив до рейтингу за свої висловлювання на горі Яворині в 2004 році, а Ігор Мірошниченко за зауваження «вона не українка, а жидівка за походженням» щодо українського походження голлівудської актриси Міли Куніс на сторінці у Facebook.
На засіданні комітету з закордонних справ у Брюсселі депутат Європарламенту Марек Сівець розкритикував українських опозиційних лідерів. Занепокоєння викликає партія «Свобода», хоча її представники і не брали участь в недавньому візиті до Страсбурга. Для мене ця партія є втіленням найгірших явищ. Вони викликають занепокоєння своїм антисемітизмом, публічної боротьбою з геями і лесбіянками. У свою чергу свободівці проаналізували висловлювання «євродруга Партії регіонів», зазначивши що Сівець належить до групи Прогресивного Альянсу соціалістів і демократів (Польща), який ще в 2010 році підписав з Партією регіонів Меморандум про співпрацю
Передвиборчі баталії 2015
Заарештований народний депутат Юрій Сиротюк, затриманий у справі про масові заворушення під Радою, очолив список партії "Свобода" на виборах до Київради.
Про це повідомляється на офіційному сайті політичної партії за підсумками зборів її київської організації.
Відзначається, що всього збори висунуло 121 кандидата на виборах у Києві, у тому числі представників Конгресу українських націоналістів та Організації українських націоналістів. Штабом "Свободи" на виборах у Києві керуватиме Андрій Мохник.
Раніше, 31 серпня 2015 біля стін парламенту після прийняття в першому читанні правок до Конституції в частині децентралізації почалися сутички між мітингувальниками і силовиками. Агресивно налаштовані активісти намагалися штурмувати Раду, кидати бруківку і димові шашки.
Пізніше була кинута бойова граната, за попередніми даними типу РГО. В результаті теракту загинули троє бійців Нацгвардії, а ще близько 150 людей отримали поранення. В організації масових заворушень, які спричинили загибель людей, підозрюють кількох лідерів Свободи.
До речі, Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков звинуватив партію Свобода у роботі на Кремль:
– Партія Свобода відверто працює на Кремль. Той, хто приходить на мітинг з гранатою, теж працює на Кремль. Той, хто на мітинг приходить з гранатою за тисячі кілометрів від зони АТО і кидає її — теж працює на Кремль, –
заявив міністр на брифінгу у Черкасах.
Найкращі відео від Ірини Фаріон:
За матеріалами: fakty.ictv.ua