В суботу, 5 грудня, у виданні “Голос України” був опублікований закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій”.

Цей закон набирає чинності вже з наступного дня після його опублікування. Тобто, в неділю 6 грудня.

В основному, він стосується правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків рад районів, які були ліквідовані в ході адміністративно-територіальної реформи.

Однак, цей документ змінює важливі норми в Законі “Про центральні органи виконавчої влади”. А саме – скасовуються майже всі повноваження тимчасово виконуючих обов’язки міністрів, в разі, якщо посада самого міністра вакантна.

Парламент таким чином бореться з бажанням Кабміну в обхід Ради призначати по суті міністра, але без офіційного міністерського портфеля (в.о. міністра призначається просто голосуванням уряду).

Як говориться в опублікованому законі, частина четверта статті 9 закону України “Про центральні органи виконавчої влади” доповнено абзацом такого змісту:

“Забороняється, якщо посаду міністра вакантна, покладання на першого заступника міністра, заступників міністра виконання обов’язків міністра, визначених пунктами 1 (крім очолення міністерства), 2, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 121, 14, 15, 21 , 24, 27 частини другої статті 8 цього Закону, а також пунктами 3, 6, 7, 8, 11, 12, 21 частини другої статті 18 цього Закону “.

Яких повноважень позбудуться в.о. міністрів

Новий закон передбачає, що якщо міністра не було призначено, перший заступник або заступники в статусі в.о., зокрема, не зможуть:

  • керувати міністерством,
  • визначати пріоритети і плани роботи міністерства та звіти про їхнє виконання, а також шляхи виконання покладених на відомство завдань;
  • вносити пропозиції прем’єр-міністру про призначення заступників міністра;
  • формувати, ліквідувати, реорганізовувати територіальні органи міністерства як структурні підрозділи, що не мають статусу юридичних осіб;
  • підписувати накази міністерства;
  • вносити на розгляд уряду пропозиції в разі вмотивованої відмови глав областей узгоджувати призначення керівників територіальних органів, підприємств у сфері управління міністерством, давати згоду на призначення керівників;
  • створювати, ліквідувати, реорганізовувати підприємства з сфери управління міністерства, а також затверджувати їхні статути;
  • призначати і звільняти керівників підприємств, організацій зі сфери управління міністерства, приймати рішення щодо їхнього заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;
  • скасовувати акти територіальних органів міністерства;
  • піднімати питання про заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності заступників і держсекретаря міністерства;
  • визначати обов’язки заступників міністра і розподіляти їхні повноваження;
  • ухвалювати рішення про розподіл коштів міністерства.

Які повноваження залишаються у в.о. міністрів

З 6 грудня у в.о. міністрів залишаються тільки церемоніальні повноваження:

  • піднімати питання про присвоєння рангів держсекретареві;
  • залучати державних службовців до розгляду питань;
  • скликати наради;
  • представляти міністерство в публічно-правових відносинах з іншими органами влади.

Хто підпадає під дію закону з 6 грудня

Під нове положення підпадають одразу два керівники міністерств: в.о. міністра енергетики Юрій Бойко та в.о. міністра освіти Сергій Шкарлет.

Обидвох було призначено з посад заступників міністра. Застереження в новому законі позбавляє їх більшості повноважень, тому протягом 30 днів Кабінет міністрів має подати кандидатури на посаду керівників цих відомств.